Маджарки
| село Маджарки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Шептицький район |
| Основні дані | |
| Населення | |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°24′37.2″ пн. ш. 24°12′34.3″ сх. д. / 50.41033° пн. ш. 24.20953° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
202 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Маджарки | |
 Маджарки | |
| Мапа | |
| |
Маджарки — колишня назва села Рудка на території Шептицького району.
У 1772 році після першого розподілу Польщі село ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. У 1880 р. було 262 мешканці (більшість греко-католиків крім 88 римо-католиків), село належало до Сокальського повіту[1].
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 340 осіб (з них 270 українців-греко-католиків і 70 українців-римокатоликів)[2]. Село входило до ґміни Кристинополь Сокальського повіту Львівського воєводства. Оскільки не було власної церкви, то Маджарки вважалися присілком і належали до парафії Борятин Белзького деканату Перемишльської єпархії[3].
Спалене поляками в 1944 році.
Там жили українські родини. Банда польських міліціонерів напала на той присілок, зігнала всіх українців — чоловіків, жінок, старих і дітей — до одної стодоли, яку облила нафтою і підпалила. В страшних муках загинули в тому вогні дві родини — Кулиничів та Котів, а з ними й семирічна Кася Кіт[4].
Про трагедію присілка розповідає документальний фільм Чорна смуга[5].
- ↑ Madziarki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 892. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 81.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 27.
- ↑ Г. Шляхтицький. Виселення українців у Кристинопільщині // Надбужанщина: Сокальщина, Белзщина, Радехівщина, Каменеччина, Холмщина і Підляшшя. Історично-мемуарний збірник / Ред. Микола Мартинюк. — Нью-Йорк : Літопис УПА, 1994. — Т. 3. — С. 279—284.
- ↑ Чорна смуга. youtube.com. YouTube. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
 Колишні населені пункти Сокальського району | |
|---|---|
| Колишні населені пункти | |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |