Мажуга Микола Анатолійович
| Мажуга Микола Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 25 червня 1981 Кривий Ріг | |
| Смерть | 3 лютого 2015 (33 роки) (помер від поранень) | |
| Поховання | Кривий Ріг  | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Мико́ла Анато́лійович Мажу́га (25 червня 1981 — 3 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.
Закінчив одну із криворізьких шкіл, по тому здобув професію газозварника. Рано втратив батька. Захоплювався спортом. Працював за професією в Європі.
У часі війни — снайпер, 2-й взвод окремої роти снайперів, 17-та окрема танкова бригада. Від рідних приховував свою участь в операціях.
3 лютого 2015 помер у харківському госпіталі від поранень, котрих зазнав 29 січня під час виходу колони з Дебальцевого, 5 днів перебуваючи в комі.
Без Миколи лишились мама Галина Миколаївна, сестра та двоє братів.
Похований у місті Кривий Ріг. 6 лютого в Кривому Розі оголошено днем скорботи.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- в школі, котру закінчив Микола, встановлено меморіальну дошку його честі
- Мажуга Микола Анатолійович [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Пам'ятна дошка
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |