Майборода Платон Іларіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Платон Іларіонович Майборода
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження1 грудня 1918(1918-12-01)
Місце народженняПелехівщина, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія,  УНР
Дата смерті8 липня 1989(1989-07-08) (70 років)
Місце смертіКиїв, Українська РСР,
СРСР СРСР
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор, музичний педагог, фольклорист
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструментифортепіано
Жанриопера
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
НагородиСталінська премія — 1950Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1962 Народний артист СРСР Народний артист УРСР
Брати, сестриМайборода Георгій Іларіонович
CMNS: Файли у Вікісховищі

Плато́н Іларіо́нович Ма́йборода (1 грудня 1918, Пелехівщина, Полтавська губернія, Українська Народна Республіка — 8 липня 1989, Київ, Українська РСР) — український композитор, народний артист УРСР1968 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1962), народний артист СРСР1979 року). Брат композитора Георгія Майбороди.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1918 року на хуторі Пелехівщині (тепер село Глобинського району Полтавської області) в селянській сім'ї. У цій родині виник своєрідний ансамбль, що складався зі скрипки, бандури, балалайки, мандоліни. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. А його старший брат, Георгій Майборода, який першим у сім'ї торував шлях у музичне мистецтво, почав навчати його музичної грамоти.

У 1932 році сім'я переїхала до Запоріжжя, де на той час працював Георгій Майборода.

Почалася Німецько-радянська війна, і брати Майбороди стали на захист Вітчизни. Наприкінці 1945 року П. Майборода після демобілізації повернувся на Батьківщину.

З 1939 по 1941 рік навчався у Київській консерваторії по класу композиції у Л. М. Ревуцького, яку закінчив у 1947 році. Близько шести років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі імені Рейнгольда Глієра та у вечірній музичній школі для молоді. Багато років П. Майборода співробітничав із Київською кіностудією імені Олександра Довженка, писав музику до численних кінофільмів.

Могила Платона Майбороди

Помер у 71-річному віці 8 липня 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 2). Автор надгробного пам'ятника — архітектор Анатолій Чемерис, скульптор Микола Білик.

Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс». В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драматичних спектаклів, а також до фільмів [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]. Протягом всієї творчої кар'єри Платон Майборода плідно співпрацював з Держтелерадіо УРСР. Його хорові твори, ліричні пісні, симфонічна музика були записані з хором і симфонічним оркестром Держтелерадіо і являються золотим фондом і надбанням держави.

Вокально-ораторіальні твори
для симфонічного оркестру —
  • «Героїчна увертюра» (1947);
пісні (понад 100) —

пісні для дітей;

обробки народних пісень;

музика до театральних вистав, кінофільмів:

Записи українських народних пісень.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Майборода П. І. «Ой по горі ромен цвіте» (сл. Т. Шевченка): І. Паторжинський, І. Поліщук (фп.). — 8617, 1939;
  • Майборода П. І. «Гімн братерству» (сл. М. Рильського): Держ. хор. капела УРСР «Думка», худож. кер. А. Сорока. — Д 2044-45, 1954;
  • Майборода П. І. «Пісня про рушничок» (А. Малишко): Д. Гнатюк, «Юнацька пісня» (М. Нагнибіда): Держ. укр. нар. хор-, «Ми підем, де трави похилі», «Пролягла доріженька» (сл. А. Малишка): М. Фокін і С. Козак. — Д 005360-61, 1959;
  • Майборода П. І. «Пролягла доріженька» (сл. А. Малишка): М. Фокін і С. Козак, «Колгоспний вальс» (сл. А. Малишка): Л. Руденко і П. Білинник. — Д 6399-400, 1960;
  • Майборода П. І. «Якщо ти любиш» (сл. М. Нагнибіди): Держ. хор. капела УРСР «Думка», «Любов моя» (сл. Т. Масенка): ft. Веприк, «Білі каштани» (сл. А. Малишка): тріо бандуристок: Н. Павленко, В. Третьякова, Т. Поліщук, «Гей у полі чистому» (сл. Т. Масенка): Хор Українського радіо; «Що ж ти ходиш» (сл. В. Швець): М. Фокін, «Рідна мати моя» (сл. А. Малишка): Д. Гнатюк, «Юнацька пісня» (сл. М. Нагнибіди): Т. Залевська й Г. Чукнюк; «Друзі хороші мої» (сл. Т. Масенка): М. Фокін і С Козак. — Д 6837-38, 1960;
  • Майборода П. І. «Пісня про Україну» (сл. А. Малишка): ансамбль пісні Українського радіо п/к А. Бобиря. — Д 14087-88, 1964;
  • Майборода П. І. «Пісня про рушничок» (сл. А. Малишка): Д. Гнатюк. — Д 14125-26, 1964;
  • Майборода П. І. «Розляглися тумани» (сл. А. Новицького): Держ. укр. нар. хор ім. Г. Верьовки, худож. кер. А. Авдієвський, солісти М. Шраменко й В. Мокренко. — С30-07783-84, 1976;
  • Майборода П. І. «Дума» (сл. А. Малишка): ВІА «Кобза», худож. кер. О. Ледньов. — С60- 10941-42, 1978;
  • Майборода П. І. «Київський вальс» (сл. А. Малишка): С. Козак і Гуров. — С60-13317- 18, 1979 та ін.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Щорічно до дня народження П. Майбороди дружина — Тетяна Майборода-Винниченко — організовує концерти з його творів, радіопередачі й ТБ-програми; зібрала спогади сучасників, опублікувала статті, ініціювала створення меморіального кабінету-світлиці при ЦДАМЛМ (на Софіївській пл.), підготувала випуск CD.

Меморіальна дошка Платонові Майбороді на будинку по вул. Софійській, 16 у Києві

1 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 100 років з дня народження Платона Майбороди (1918–1989), композитора.[1]

Ім'я композитора носить Запорізьке музичне училище.

На честь Платона Майбороди названо вулицю в Шевченківському районі Києва, а також вулиці у Дніпрі, Броварах та Сорокиному Луганської області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Некрополь на Байковій горі: літературно-публіцистичне видання / В. Жадько. — К.: Фенікс, 2008. — С. 141, 268.
  • Український некрополь: історичний науковий довідник / В. Жадько. — К.: СПД Жадько В. О., 2005. — С. 229. — ISBN 966-8567-01-3.
  • Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
  • Гордійчук М. П. І. Майборода. — К., 1964;
  • Кузик В. Платон Майборода. — К., 1978, 1983, 1987;
  • Платон Майборода. Слово про композитора// Упор. Кузик В. і Вінниченко Т. — К., 1988;
  • Правдюк О. Народні пісні в записах П. Майбороди. — К., 1989;
  • Довженко В. Зрілий талант // Рад. культура. — 1959. — № 17;
  • Гордійчук М. Композитор-пісняр // Нар. творчість та етнографія. — 1968. — № 6;
  • Суярко Т. Пісенна стежина // Музика. — 1978. — № 6;
  • Малишев Ю. «І на тім рушничкові…» // Музика. — 1988. — № 6;
  • Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
  • Ганна Черінь Милий спомин про Платона Майбороду // Свобода. — 20 листопада. — 2009. — С. 22.

Посилання

[ред. | ред. код]

Медіа

[ред. | ред. код]