Майдан (Якушинецька сільська громада)

село Майдан
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Тер. громада	Якушинецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05020310090082437
Облікова картка	Майдан
Основні дані
Населення	508
Площа	2.211 км²
Густота населення	229.76 осіб/км²
Поштовий індекс	23224
Телефонний код	+380 432
Географічні дані
Географічні координати	49°14′2″ пн. ш. 28°15′50″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	280 м
Відстань до обласного центру	18 км
Відстань до районного центру	18 км
Місцева влада
Адреса ради	23224, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Майдан
Карта
Майдан
Майдан
Мапа
Майдан у Вікісховищі

Майда́н (до 1946 року — Майдан-Юзвинський) — село в Україні, в Якушинецькій сільській громаді, Вінницького району Вінницької області. Орган місцевого самоврядування — Якушинецька сільська громада. Населення становить 508 осіб.

Географія

Відстань до райцентру становить близько 12 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М12.

Ґрунти

Ґрунти у Майдані суглинисті, тільки на кордоні з Літинським районом — піщані.

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 508 осіб

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Майдан
Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	492	96,85
російська	16	3,15

Назва

7 червня 1946 р. село Майдан-Юзвинський отримало назву «Майдан». Друга частина назви «Юзвинський» походить від зменшувальної форми польського імені Юзва (пол. Józwa) повного імені Юзеф. Усунення польської частини з назви у 1949 році було частиною стирання польських назв в регіоні та утисків комуністичною владою польської національної меншини.

Історія

Історія села починається з 1591 року коли багатий пан зробив подарунок одному зі своїх робітників. Йому було подаровано шмат землі серед лісу. Але чоловік взявся до роботи завзято і незабаром ліс було вирубано, і на розчищеному майданчику було зведено перші будівлі.

Напевно й звідси походить назва села — «Майдан». Немає ніяких підтверджень цієї версії, але й немає і спростувань, тому вона сприймається, як дійсна.

Поступово до цієї будівлі приєдналися інші будиночки, з'явилася ціла вулиця — Лісова. Заселяти вулицю було важко, адже потрібно було вирубувати ліс і тому хати тулилися (чіплялися) одна до одної. Так з'явилась вулиця — Причепівка.

Серед лісу була дорога на село Ріжок. І згодом тут стали корчувати ліс та будуватися. Так виникла вулиця — Рубана.

В центрі села є ставок, за селом — ще один. Раніше навколо села було ще кілька озер, які з часом зникли. Залишилися лише їх назви: «Мохнате», «Салабаївське».

Пам'ятник воїнам–односельцям

Через село протікала річечка Згар. (Хоча Валентин Дмитрович Отамановський у своїх працях називає її Вишенька).

Є ще в нас поле і частина лісу, які називають «червоною» за спогадами і переказами колись там відбувалася жорстока битва з турками. Коли після битви пройшов дощ, то вода була червоною. Ніби то тих убитих турків хоронили там же, на «червоній», за іншими версіями їх звозили і хоронили на Середньому, Будині.  

До відкриття самостійного приходу село Майдан відносився до приходу села Медвеже Вушко. У 1818 році село Майдан було зроблено самостійним приходом і до нього було причислено село Слобода-Дашковецька і село Ксаверівка, які були відраховані від села Дашківці Літинського повіту.

У 2020 році село увійшло до складу Якушинецької сільської громади.

Археологічні розвідки

У селі виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка розташована поблизу села.

Пам'ятки, визначні місця

Костел святого Миколая, єпископа

Раніше у цьому селі не було римсько-католицької культової споруди. Лише у 1994 році в Майдані завдяки зусиллям о. Владислава Халуп'яка з Вінниці та місцевих парафіян було розпочато будівництво власного мурованого храму. Спорудження костелу завершили 1996 року, і цього ж року його консекрував єпископ Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський.

Відомі люди

• Разборський Олександр Андрійович — Герой Соціалістичної Праці.
• Яновицький Вячеслав Авксентійович (1879–1937) — засновник Української громади у Красноярську (1917), делегат Тимчасової Сибірської обласної думи. Дядько українського фізика Едгарда Яновицького.

Література

• Майдан // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев'янкін Т. І., Компанієць І. І. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д., Скаба А. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тома: Олійник А. Ф. (гол. редкол.), Бабій М. Л., Бовкун В. Д., Вініковецький С. Я., Гелевера В. К. (відп. секр. редкол.), Гороховський О. 3., Каян П. Л., Косаківський Г. М., Кравчук В. І., Кривко П. С., Лютворт Г. А. (заст. гол. редкол.), Олійник Л. В., Олійник С. І., Орлик В. Я., Птущенко В. О., Пшук І. П., Совко В. М., Степаненко Ю. О., Трохименко С. К. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 189.

Посилання

• Село Майдан, Вінницька область, Вінницький район, Якушинецька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 9 грудня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)