Перейти до вмісту

Майкл Імперіолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Майкл Імперіолі
Michael Imperioli
Імперіолі у 2005 році
Народився26 березня 1966 (58 років)(19660326)
Маунт-Вернон (Нью-Йорк)
ГромадянствоСША США
Національністьіталійці[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСанта-Барбара
Верхній Вестсайд Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор, телеактор, кіноактор, сценарист, кінопродюсер, кінорежисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІнститут театру і кіно Лі Страсберґаd, Brewster High Schoold, Sacred Heart High Schoold і Акторська студія Стелли Адлерd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГільдія сценаристів Америки, східd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1988 — тепер. час
Конфесіябуддизм[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти3
Нагороди
IMDbID 0408284 Редагувати інформацію у Вікіданих

Майкл Імперіолі (англ. Michael Imperioli, МФА: [impeˈrjɔːli]; нар. 26 березня 1966) — американський актор, сценарист і режисер. Найбільш відомий роллю Крістофера Молтісанті в серіалі «Клан Сопрано», за яку у 2004 році отримав премію «Еммі» за найкращу роль другого плану в драматичному серіалі[en]. Також з'явився в серіалі «Закон і порядок» у ролі детектива Нью-Йоркської поліції Ніка Фалько. Імперіолі провів телевізійний сезон 2008—2009 як детектив Рей Карлінг в американській версії «Життя на Марсі». Виконував роль детектива Луї Фітча в поліцейській драмі ABC «Детройт 1-8-7» з 2010 по 2011 рік.

Свій перший повнометражний фільм «Голодні привиди» він написав і зрежисерував у 2008 році. У 2015 році знявся в «Божевільних собаках», гостросюжетному телесеріалі з чорним гумором, що вийшов на потоковій платформі Prime Video. Також озвучив білу акулу Френкі в мультфільмі «Підводна братва» (2004).

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Імперіолі народився в місті Вернон, штат Нью-Йорк, 26 березня 1966 року. Його бабуся і дідусь були італійцями з Лаціо та Калабрії. Він син Дана Імперіолі, водія автобуса та актора-аматора[4] та Клер Імперіолі, актриси-аматорки.

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Імперіолі у 2007 році

Імперіолі був номінований на дві премії «Золотий глобус», а також на п'ять премій «Еммі» за роль Крістофера Молтісанті в «Клані Сопрано»; він отримав одну «Еммі» за п'ятий сезон у 2004 році[5].

Окрім ролі в «Клані Сопрано», Імперіолі знявся в багатьох фільмах, серед яких «Славні хлопці», «Тропічна лихоманка», «Погані хлопці», «Малкольм Ікс», «Щоденник баскетболіста», «Штовхачі», «Мертві президенти», «Дівчинка 6», «Тато моєї дитини», «Тримайся за мене», «Я застрелив Енді Воргола», «Герой-одинак», «Підводна братва», «Гравець: Історія Стю Унгара» та «Літо Сема», де він також був співавтором та співпродюсером. Він також написав п'ять серій для «Клану Сопрано»[6].

Працював художнім керівником студії «Данте»[7], яку створив разом із дружиною. Він також є солістом і гітаристом рок-групи «La Dolce Vita»[8]. З'являвся у відеокліпі для хіту 1983 року «Shiny Shiny» британської групи Haysi Fantayzee[9]. Імперіолі є активним членом Американського джазового фонду та спільно проводив у травні 2009 року щорічний концерт-бенефіс «Велика ніч у Гарлемі» в театрі «Аполло», який святкував 20-річчя заснування[10]. Був гостем епізоду MB2E08 («Сан-Джузеппе») телевізійного шоу «Molto Mario». У 2010 році Імперіолі погодився на головну роль у телешоу від ABC «Детройт 1-8-7»[11]. Працюючи з письменником Габріеле Тінті, він написав текст «Гордість» для книги Тінті «Нью-Йоркські постріли» та взяв участь у читанні «Хресної дороги» в Художньому музеї Квінса в 2011 році.

Виграв конкурс «Турнір зірок» на кулінарному шоу «Нарізаний» у 2014 році, і надіслав 50 000 доларів благодійній організації Pureland Project, що будує та утримує школи в сільському Тибеті. У 2016 році він виступив у ролі ангела Уриїла в телесеріалі «Люцифер»[12]. 13 березня 2019 року Імперіолі був обраний на головну роль Ріка Селлітто в драматичному серіалі NBC «Лінкольн Рим: Полювання на колектора кісток»[13]. Імперіолі розпочав вести подкаст разом зі Стівом Ширріпою під назвою «Talking Sopranos», який розпочався 6 квітня 2020 року, де вони надають внутрішню інформацію, переглядаючи епізоди серіалу «Клан Сопрано»[14][15]. У липні 2020 року на радіо NTS він вів шоу під назвою «632 ELYSIAN FIELDS», натхненне п'єсою «Трамвай „Бажання“»[16].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Імперіолі одружений із Вікторією Хлебовськи з 1995 року, живе в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, має трьох дітей. Він та його сім'я практикують тхеквондо[17]. У 2008 році Імперіолі став буддистом[18].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Золотий глобус 2003 Найкраща чоловіча роль другого плану в серіалі, мінісеріалі або телефільмі Клан Сопрано Номінація
2005 Номінація
Еммі 2001 Найкраща чоловіча роль другого плану в драматичному телесеріалі Клан Сопрано Номінація
2003 Номінація
2004 Перемога
2006 Номінація
2007 Номінація
2023 Білий лотос Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США
2000 Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Клан Сопрано Перемога
2001 Номінація
2002 Номінація
2003 Номінація
2005 Номінація
2007 Номінація
2008 Перемога
2021 Найкращий акторський склад в ігровому кіно Одна ніч у Маямі Номінація
2023 Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Білий лотос Перемога
Кінопремія «Вибір критиків» 2021 Найкращий акторський склад Одна ніч у Маямі Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Imperioli
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Instagram — 2010.
  4. ↑ Michael Imperioli Biography (1966?-). Filmreference.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 1 березня 2014.
  5. ↑ Weinraub, Bernard (20 вересня 2004). HBO Is Big Winner at Emmy Awards. The New York Times. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 20 червня 2013.
  6. ↑ Collins, Simon (26 травня 2019). Sopranos star Michael Imperioli breaks code of silence on the mafia hit that rewrote TV’s rules. The West Australian. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  7. ↑ Buckley, Cara; Thomas J. Lueck (5 вересня 2007). Pipe Bomb Shatters the Night Outside a Theater Owned by a 'Sopranos' Actor. The New York Times. Архів оригіналу за 10 грудня 2008. Процитовано 18 лютого 2011.
  8. ↑ Michael Imperioli's band 'La Dolce Vita' performing at Don Hills New York City 2007. erikremec.com. Retrieved June 14, 2012. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  9. ↑ Haysi Fantayzee - Shiny Shiny (Official Video). Youtube. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  10. ↑ Jazz, All About. All About Jazz. Архів оригіналу за 17 січня 2013.
  11. ↑ Michael Imperioli Nabs Lead in ABC Drama Pilot. TVGuide.com. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.
  12. ↑ Prudom, Laura (8 серпня 2016). ‘Lucifer’ Adds Michael Imperioli as Angel Uriel for Season 2, ‘Gotham’ Hopes to Tackle Harley Quinn. Variety. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.
  13. ↑ Petski, Denise (13 березня 2019). Michael Imperioli To Star In 'Lincoln', NBC Pilot Based On 'The Bone Collector' Books. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  14. ↑ 'Talking Sopranos' Podcast Launching In April With Series Stars Michael Imperioli & Steve Schirripa. deadline.com. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  15. ↑ Talking Sopranos. Apple Inc. 6 квітня 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
  16. ↑ Radio, N. T. S. Michael Imperioli 8th July 2020. NTS Radio (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  17. ↑ DOBNIK, VERENA (28 січня 2007). Imperioli: Tae Kwon Do Changed His Life. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  18. ↑ Michael Imperioli talks the mob, menopause, and his film 'The M Word'. ew.com. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Майкл_Імперіолі