Майкл Бентт

Майкл Бентт
Майкл Бентт (зліва) у півфінальному бою проти Фелікса Савона на Панамериканських іграх 1987
Загальна інформація
Громадянство	США
Народження	4 вересня 1965(1965-09-04) (59 років) Лондон
Alma mater	Aviation High Schoold і Northampton Community Colleged
Вагова категорія	важка
Стійка	ортодокс
Зріст	191
Розмах рук	201
Професіональна кар'єра
Перший бій	7 лютого 1989
Останній бій	19 березня 1994
Боїв	13
Перемог	11
Перемог нокаутом	6
Поразок	2

Спортивні медалі
Бокс
Представник  США
Чемпіонат світу
Бронза	Ріно 1986	до 91 кг
Панамериканські ігри
Бронза	Індіанаполіс 1987	до 91 кг
Кубок світу з боксу
Бронза	Сеул 1985	до 91 кг

Майкл Бентт (англ. Michael Bentt; 4 вересня 1965, Лондон) — американський актор та колишній професійний боксер ямайсько-британського походження, призер чемпіонату світу серед аматорів, чемпіон світу за версією WBO у важкій вазі.

Станом на 2023 рік він має найкоротшу професійну боксерську кар’єру з усіх чемпіонів світу у важкій вазі — лише 1867 днів за 5 років між 1989 і 1994 роками.

Аматорська кар'єра

Майкл Бентт народився у Лондоні в сім'ї ямайських іммігрантів, але ріс в Квінзі, Нью-Йорк і став одним із найбільш титулованих боксерів-аматорів в історії США. Бентт виграв чотири титули Нью-Йорка «Золоті рукавички» і п’ять чемпіонатів Сполучених Штатів з боксу серед любителів.

На Кубку світу 1985 програв у півфінальному бою Олександру Ягубкіну (СРСР). На Іграх доброї волі 1986 теж отримав бронзову медаль. На чемпіонаті світу 1986 здобув перемоги над Дюком Окоромадже (Нігерія) та Олександром Ягубкіним (СРСР), але у півфіналі програв Арнольду Вандерліде (Нідерланди). На Панамериканських іграх 1987 програв півфінальний бій Феліксу Савону (Куба).

1988 року він зайняв суперечливе друге місце на Олімпійських випробуваннях у Сполучених Штатах, не потрапивши до олімпійської збірної Сполучених Штатів.

Оскільки і його мати, і батько є громадянами Ямайки, Бентт отримав право битися в олімпійській команді Ямайки. Однак, зіткнувшись з положенням про те, що йому доведеться відмовитися від громадянства Сполучених Штатів, щоб супроводжувати команду Ямайки до Сеула, він відмовився.

Професіональна кар'єра

1989 року дебютував на професійному рингу і був нокаутований Джеррі Джонсом у першому раунді у своєму професійному дебюті. Бентт стверджував, що ані він, ані його тренер не знали, що Джонс був шульгою. Після 20-місячної перерви після поразки від Джонса Бент повернувся в бокс. Впродовж 1990—1993 років провів переможну серію з десяти боїв. Протягом двох років на початку 1990-х був головним спаринг-партнером тодішнього об'єднаного чемпіона світу у важкій вазі Евандера Холіфілда.

29 жовтня 1993 року зустрівся в бою з чемпіоном світу у важкій вазі за версією WBO Томмі Моррісоном, який тільки но відібрав титул у легендарного Джорджа Формена. Моррісон домовився зустрітися з непереможним Ленноксом Льюїсом за титул WBC у важкій вазі. Однак перед тим, як зустрітися з Льюїсом, Моррісон вирішив спочатку захистити свій титул WBO проти практично нікому не відомого Майкла Бентта.

Моррісон розпочав поєдинок комбінацією з кількох ударів, але Бентт відповів власною комбінацією, яка відправила Моррісона на полотно лише через 50 секунд після початку раунду. Моррісон зміг піднятися до закінчення підрахунку рефері, але Бентт швидко атакував його ще однією потужною комбінацією, яка відправила Моррісона в канат і знову на полотно лише через кілька секунд після першого нокдауну. Моррісон був явно приголомшений від нокдаунів. Бентт невпинно продовжував бити Моррісона ще однією потужною комбінацією. Він завдав комбінацію з шести ударів, яка знову повалила Моррісона. Бій був негайно зупинений, і Бентт був названий переможцем технічним нокаутом через 1 хвилину 33 секунди першого раунду, ставши новим чемпіоном WBO у важкій вазі.

Американський боксер програв свій пояс WBO британцю Гербі Гайду нокаутом в сьомому раунді у першому захисті 19 березня 1994 року. Бій став його останнім після того, як його терміново доправили до лікарні та сказали, що він більше ніколи не зможе битися. Бент отримав черепно-мозкову травму під час поєдинку, і хоча травми не вплинули негативно на якість його думок чи розумову гостроту, існували побоювання, що майбутні удари по голові можуть призвести до довготривалого лікування або навіть смерті.

Подальша кар'єра

Бентт скористався боксерським досвідом у своїй подальшій акторській кар'єрі. У фільмі «Алі» Майкл отримав бажану роль Сонні Лістона, а також був головним спаринг-партнером і помічником тренера актора Вілла Сміта протягом шести місяців тренувань з боксу, перш ніж почалися основні зйомки у фільмі.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2019	с		Losers	(епізод The Miscast Champion)
2009	с	Сини анархії	Sons of Anarchy	(епізод Gilead)
2009	с		Lincoln Heights	(епізод Persons of Interest)
2009	с		Heartland	(епізод I Make Myself Into Something New)
2009	ф		Risen
2009	ф		Blue
2009	ф	Джонні Д.	Public Enemies	Герберт Янгблад
2009	ф		Redemption
2007	ф		The Neighbor
2005	с		Threshold	(епізод Pulse; епізод Progeny)
2005	с		JAG	(епізод Dream Team)
2005	с	Медіум	Medium	(епізод A Priest, a Doctor and a Medium Walk Into an Execution Chamber)
2005	ф		Fighting Tommy Riley
2005	ф	Гангстерські війни: Кров на вулицях	State Property 2	Біггіс
2004	с	Захисник	The Guardian	(епізод Remember)
2004	ф	Крихітка на мільйон доларів	Million Dollar Baby	Боксер
2004	ф	Співучасник	Collatera	Февер Бонсер
2004	ф		El Padrino
2003	ф	Голлівудські копи	Hollywood Homicide	Охоронець клубу
2002	с	Світляк	Firefly	(епізод Воєнні історії/ War Stories)
2002	с		Robbery Homicide Division	(епізод Alton Davis Redux)
2002	ф		Dark Blue
2002	ф		Niche
2001	с		The Invisible Man	Тюремний охоронець (епізод Den of Thieves)
2001	ф	Алі	Ali	Сонні Лістон
2000	ф		Girlfight	Файт Про
2000	ф		Black People Hate Me and They Hate My Glasses	Верховний
1999	ф		Shadow Boxers	в ролі себе
1985	тф	Суботнього вечора в прямому ефірі	Saturday Night Live	боксер

Посилання

• Майкл Бентт(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
• Майкл Бентт на сайті IMDb (англ.)