Перейти до вмісту

Майкл Едвардс (письменник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Едвардс.
Майкл Едвардс
Народився29 квітня 1938(1938-04-29)[1] (86 років)
Barnes[d], Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна Велика Британія
 Франція
Діяльністьписьменник, літературний критик, професор, поет, перекладач, викладач університету
Сфера роботиАнглійська література[2] і французька література[2]
Alma materКоледж Христа і Kingston Grammar Schoold
ЗакладУніверситет Ворика, Колеж де Франс[3][4] і Університет Сассексу
Мова творіванглійська
ЧленствоФранцузька академія і Q130758335?
Нагороди
CMNS: Майкл Едвардс у Вікісховищі

Майкл Едвардс (англ. Michael Edwards;нар. 29 квітня 1938, Лондон) — британський та французький поет, літературний критик, член Французької академії з 2013 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня 1938 року в лондонському районі Барнс (боро Річмонд-апон-Темс), у школі почав вивчати французьку мову, обрав французьку для вивчення й пізніше в Кембриджському університеті, продовжив освіту у Франції. Поет і літературний критик публікувався двома мовами, але згодом частіше — французькою. Одружився з француженкою, отримав французьке громадянство[5].

Фахівець з Шекспіра, Расіна (написав про нього дисертацію, проживши у Франції з 1961 до 1965 року) та Рембо. У 1989—1990 роках — доцент Університету Париж XII Валь-де-Марн, в 1998 — запрошений професор Вищої нормальної школи. До 2002 року викладав в Ворикському університеті англійську та французьку мови, а також читав курс порівняльного літературознавства. Професор Колеж де Франс, з 2002 по 2008 рік, завідував кафедрою літературної творчості англійською мовою. У 1973 році заснував журнал Prospice, постійний автор британського видання The Times Literary Supplement, у своїх статтях досліджує зв'язки між англійською та французькою поезією.21 лютого 2013 року в третьому турі голосування обраний до Французької академії 16 голосами з 28 і зайняв крісло № 31, що залишалося вакантним після смерті Жана Дютура[6].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • La Tragédie racinienne, Paris, La Pensée universelle, 1972
  • To Kindle the Starling, Solihull, Aquila, 1972
  • Eliot / Language, Portree, Aquila, 1975
  • Where, Breakish, Aquila, 1975
  • The Ballad of Mobb Conroy, Portree, Aquila, 1977
  • Towards a Christian Poetics, London, Macmillan, 1984
  • The Magic, Unquiet Body, Portree, Aquila, 1985
  • Poetry and Possibility, London, Macmillan, 1988
  • Of Making Many Books, London, Macmillan, 1990
  • Raymond Mason, London та New York, Thames & Hudson; Paris, Cercle d'Art, 1994
  • Éloge de l'attente, Paris, Belin, 1996
  • De Poetica Christiana, Budapest, Hermeuneutikai Kutatokospont, 1997
  • Beckett ou Le Don des langues, Montpellier, Espaces 34, 1998
  • Leçons de poésie, Paris, Presses universitaires de France, 2001
  • Sur un vers d'Hamlet, Leçon inaugurale de la Chaire européenne, Paris, Collège de France, 2001
  • Ombres de lune: réflexions sur la création littéraire, Montpellier, Espaces 34, 2001
  • Un monde même et autre, Paris, Desclée de Brouwer, 2002
  • Rivage mobile, Orbey, Arfuyen, 2003
  • Terre de poésie, Montpellier, Espaces 34, 2003
  • Shakespeare et la Comédie de l'émerveillement, Paris, Desclée de Brouwer, 2003
  • Étude de la creation littéraire en langue anglaise, «Leçons inaugurales du Collège de France», Paris, Collège de France/Fayard, 2004
  • Racine et Shakespeare, Paris, Presses universitaires de France, 2004
  • Shakespeare et l'œuvre de la tragédie, Paris, Belin, 2005
  • Le Genie de la poésie anglaise, Paris, Le Livre de poche, 2006; Les Belles Lettres, 2014
  • Coediteur, co-traducteur, Edgar Allan Poe, Histoires, Essais, Poèmes, Paris, Le Livre de Poche, «La Pochothèque», 2006
  • De l'émerveillement, Paris, Fayard, 2008
  • À la racine du feu/At the Root of Fire, Choix de poèmes, edition bilingue, Paris, Caractères, coll. Planètes, 2009
  • Shakespeare: le poète au théâtre, Paris, Fayard, 2009
  • L'Étrangèreté, CD, Paris, Gallimard, à voix haute, 2010
  • Trilogie (Piecette). Théâtre et poésie, Paris, TNP/Cheyne Editor, 2010
  • Le Bonheur d'être ici, Paris, Fayard, 2011
  • Le Rire de Molière, Paris, De Fallois, 2012
  • Paris aubaine, Clichy, Éditions de Corlevour, 2012
  • Discours de réception à l'Académie française, Paris, De Fallois, 2015
  • Bible et poésie, Paris, De Fallois, 2016
  • L'Infiniment proche, Clichy, Éditions de Corlevour, 2016
  • Dialogues singuliers sur la langue française, Paris, Presses universitaires de France, 2016
  • Molière et Shakespeare, Paris, Anne Rideau Editions, 2016
  • At the Brasserie Lipp, Manchester, Carcanet, 2019
  • Pour un christianisme intempestif, Paris, De Fallois, 2020

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131923994 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  4. ↑ https://www.radiofrance.fr/personnes/michael-edwards
  5. ↑ Joseph Bamat (21 травня 2014). Académie française welcomes first British 'Immortal' (англ.). France 24. Процитовано 26 червня 2021.
  6. ↑ Le poète franco-britannique Michael Edwards élu à l'Académie française (фр.). Le Point. 21 лютого 2013. Процитовано 26 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майкл_Едвардс_(письменник)&oldid=37076370