Майкл Еджсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майкл Еджсон
Загальна інформація
Громадянство Канада
Народження6 травня 1969(1969-05-06) (55 років)
Норт-Ванкувер, Метро-Ванкувер, Британська Колумбія, Канада
Спорт
Вид спортуспортивне плавання
Нагороди
Олімпійські ігри

Шаблон:Medal Шаблон:Medal

Золото 1984. Стуок Мандевіль/Нью-Йорк 100 м батерфляєм
Золото 1984. Стоук Мандевіль/Нью-Йорк 200 м комплексним плаванням
Золото 1984. Стоук Мандевіль/Нью-Йорк 400 м комплексом
Золото 1984. Стоук Мандевіль/Нью-Йорк комбінована естафета 4x100 м
Золото 1988. Сеул 50м вільним стилем
Золото 1988. Сеул 100м вільним стилем
Золото 1988. Сеул 400м вільним стилем
Золото 1988. Сеул100 м на спині
Золото 1988. Сеул 100 м батерфляєм
Золото 1988. Сеул 200м комплексне плавання на 200 метрів
Золото 1988. Сеул 400м комплексне плавання на 200 метрів
Золото 1988. Сеул Естафета 4×100 м вільним стилем
Золото 1988. Сеул комбінована естафета 4x100 м
Золото 1992. Барселона 100 м на спині
Золото 1992. Барселона 100 м батерфляєм
Золото 1992. Барселона комплексне плавання на 200 метрів
Золото 1992. Барселона 400м
Срібло 1984. Стоук Мандевіль/Нью-Йорк 100 м на спині
Срібло 1984. Стоук Мандевіль/Нью-Йорк естафета 4×100 м вільним стилем
Срібло 1992. Барселона

Майкл Еджсон (народився 6 травня 1969 р.) — канадський паралімпійський плавець. Він є одним з найуспішніших паралімпійців усіх часів[en], вигравши 17 золотих медалей і 20 медалей загалом[1]. Він взяв участь у трьох Паралімпіадах з 1984 по 1992 роки, вигравши медалі в усіх змаганнях, крім одного, де він змагався індивідуально. Як спортсмен із вадами зору Еджсон змагався в класифікації Б3[en].

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Еджсон народився в Північному Ванкувері 6 травня 1969 року, але в молодому віці переїхав до Нанаймо. Він грав у хокей, футбол і гімнастику, але виявив, що його вада зору не негативно вплинула на нього в плаванні, як це може бути в інших видах спорту, і почав займатися плаванням у віці одинадцяти років. [2]

Плавання

[ред. | ред. код]

З 14 років він брав участь у міжнародних змаганнях з плавання як для людей з обмеженими можливостями, так і для здорових людей.

Еджсон встановив дев'ять світових рекордів під час кар'єри, яка тривала дванадцять років. З 18 паралімпійськими золотими медалями Еджсон є одним із найуспішніших канадських спортсменів усіх часів. Він є тричі лауреатом нагороди Британської Колумбії «Спортсмен року з обмеженими можливостями» і був введений в Зал слави Террі Фокса в 2006 році. [3] У 2009 році Еджсон став першим паралімпійцем, який був удостоєний місця в Колі досконалості з плавання Канади. У 2013 році його ввели до Зали спортивної слави[en] Великої Вікторії[en][4], а в 2015 році він був нагороджений Орденом спорту, що відзначає його введення до Зали спортивної слави Канади[en].[5] [6]

На літніх Паралімпійських іграх 1984 року в Лонг-Айленді Еджсон завоював п'ять медалей (чотири золоті та одну срібну) і встановив чотири нові рекорди. Його найуспішнішим здобутком став виступ за чотири роки на літніх Паралімпійських іграх 1988-го року в Гетеборзі, де він виграв змагання у дев'яти дисциплінах програми. Завдяки подібному блискучому виступу Еджсона обрали нести прапор Канади на церемонії закриття. У 1992 року у Барселоні Еджсон виграв ще чотири золоті медалі та одну срібну.

Після завершення міжнародної змагальної кар'єри Еджсон став фінансовим директором Канадського паралімпійського комітету[en].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. In Conversation with Michael Edgson. thecanadianencyclopedia.ca. Процитовано 28 квітня 2024.
  2. Visually Impaired From Childhood, Edgson Ruled The Pool To Bag 18 Paralympic Gold Medals. The Times of India. 24 січня 2020. Процитовано 28 квітня 2024.
  3. Michael Edgson, Athlete | Canadian Paralympic Committee. paralympic.ca. Процитовано 19 квітня 2020.
  4. Michael Edgson (2013). gvshof.ca. Процитовано 19 квітня 2020.
  5. Edgson inducted into Canadian Sports Hall of Fame. Delta Optimist. Процитовано 19 квітня 2020.
  6. Canada’s visually impaired Michael Edgson ruled swimming from 1984-1992. BVM Sports. 11 листопада 2021. Процитовано 28 квітня 2024.