Перейти до вмісту

Майк Гелпрін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Майк Гелпрін
Народився8 травня 1961(1961-05-08) (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ленінград, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник наукової фантастики Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2006 — тепер. час
CMNS: Майк Гелпрін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Майк Гелпрін (нар. 8 травня 1961 року, Ленінград) — американський[1] письменник-фантаст російського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 8 травня 1961 року в Ленінграді. 1984 року закінчив Ленінградський політехнічний інститут. Два роки відпрацював у НДІ «Енергомережапроєкт».

1994 року змінив місце проживання на Нью-Йорк.

Писати почав 2006 року, перші кілька текстів написано для покерного журналу. 2007 року випадково виявив в інтернеті літературний конкурс, у якому вирішив взяти участь. Відтоді пише безперервно, переважно коротку форму.

За 11 років написав і опублікував три романи і більше двохсот оповідань і повістей[2].

Постійний автор журналу «Російський піонер[ru]», пише по оповіданню в кожен номер[3]. Також публікувався в журналах «Світ фантастики»[4][5][6], «Полудень. XXI століття», «Реальність фантастики», «Наука й життя»[7], «Техніка — молоді»[8][9], «Хімія і життя[ru]»[10][11], «Космопорт»[12], «Російський космос» (оповідання «Коли злітає риба»[13][14]), «Популярна механіка»[15], «Чайка»[16] та багатьох інших. Також публікувався у збірках та антологіях видавництв «ЕКСМО», «АСТ», «Сніговий Ком М», «Рипол-класик».

2013 року в «ЕКСМО» вийшов роман «Кочівники мимоволі»[17]. 2014 року в «Астрель, Спб» — роман «Хармонт. Наші дні», пряме продовження «Пікніка на узбіччі» братів Стругацьких[18][19]. Того ж 2014 року в «Астрель» вийшла авторська збірка оповідань «Миротворець 45-го калібру»[20]. 2016 року в «ЕКСМО» — роман «Уцілілі» (у співавторстві)[21].

2016 року спільно з Людмилою Дьоміною («ЕКСМО») висунув концепт серії «Дзеркало» — лінійки міжгендерних авторських збірок, у кожній з яких беруть участь два автори різної статі. Концепт прийняло видавництво «Рипол класик». 2018 року висунув концепт серії «Аква», видавництво «Рипол класик».

2017 року в «Рипол класик» вийшла авторська збірка Гелпріна в тандемі з Ольгою Рейн — «Дзеркало для героїв», вона ж перший том серії «Дзеркало»[22]. Авторська збірка «Відбиття й міражі» (Отражения и миражи) в тандемі з Іною Голдін — шостий том серії — вийшла в березні 2018 року[23].

Перші два томи серії «Аква» вийшли у видавництві «Рипол класик» у квітні 2019 року[24][25].

Переможець і призер десятків літературних конкурсів: «Колекція фантазій», «Міні-проза», «Розірвана грілка», «Азимут», «ХиЖ», «ФЛ», «Чортова дюжина»…[26]

Вважає себе учнем Бориса Натановича Стругацького[27].

Низка інтернет-ресурсів використовують оповідання Гелпріна «Свіча горіла» і «Канатоходець» для підготовки школярів до ЄДЕ[28][29][30].

З березня 2018 року пробує себе в малих формах мережевої поезії «порошки».

Рецензії літературознавця Василя Владимирського[ru] на роман «Хармонт. Наші дні» та авторську збірку «Миротворець 45-го калібру»[31] опубліковано в журналі «Світ фантастики»[32][33].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Майк Гелприн
  2. ↑ [1] Архівовано з джерела 15 лютого 2020
  3. ↑ Все статьи / Майк Гелприн / Русский пионер. ruspioner.ru. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
  4. ↑ Майк Гелприн «По наследству» - Майк Гелприн - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ. old.mirf.ru. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2019.
  5. ↑ Майк Гелприн «На круги своя» - Майк Гелприн - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ. old.mirf.ru. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 12 червня 2019.
  6. ↑ Майк Гелприн (7 лютого 2016). Майк Гелприн «Скучать по птице» | Книги | Мир фантастики и фэнтези (рос.). Мир фантастики. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12 червня 2019.
  7. ↑ Майк Гелприн (2015-08). Берег левый, берег правый. Наука и жизнь. Наука и жизнь. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 18 березня 2021.
  8. ↑ Техника-Молодёжи 2011 №07 Июль. technicamolodezhi.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
  9. ↑ Техника-Молодёжи 2012 №05 Май. technicamolodezhi.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
  10. ↑ Химия и Жизнь - Устаревшая модель, одна штука. www.hij.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  11. ↑ Химия и Жизнь - Деревенщина. www.hij.ru. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 12 червня 2019.
  12. ↑ Майк Гелприн (2013-01). Берег левый, берег правый. Журнал космопорт. Космопорт, Минск. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2021.
  13. ↑ Новости. Вышел новый номер журнала «Российский космос». www.roscosmos.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  14. ↑ «Российский космос 2011'07».
  15. ↑ Майк Гелприн «Поговорить ни о чем» (рос.). Популярна механіка. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
  16. ↑ Майк Гелприн (рос.). Журнал "Чайка". Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
  17. ↑ Кочевники поневоле. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 18 березня 2021.
  18. ↑ «Пикник на обочине. Хармонт. Наши дни» Майка Гелприна. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 18 березня 2021.
  19. ↑ Издательство «Астрель-СПб» - Майк ГЕЛПРИН: «Я никогда не стал бы писать, не будь братьев Стругацких». www.astrel-spb.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 12 червня 2019.
  20. ↑ Издательство «Астрель-СПб» - Новинка: «Миротворец 45-го калибра» Майка Гелприна. www.astrel-spb.ru. Процитовано 12 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Уцелевшие (рос.). eksmo.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
  22. ↑ Зеркало для героев[недоступне посилання]
  23. ↑ Отражения и миражи
  24. ↑ Архив фантастики. archivsf.narod.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
  25. ↑ Наши авторы. ripol.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2019.
  26. ↑ Победители конкурса фантастики «Случайны ли случайности»: kolfan — LiveJournal. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 18 березня 2021.
  27. ↑ Майк Гелприн: «Кочевники поневоле». Об авторе. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 18 березня 2021.
  28. ↑ Проблемы и аргументы на егэ по русскому языку на тему: выбор — Literature Teacher. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  29. ↑ Список литературы по проблемам (рос.). 4ege.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 12 червня 2019.
  30. ↑ Канатоходец. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  31. ↑ [2] Архівовано з джерела 29 березня 2019
  32. ↑ [3] Архівовано з джерела 5 грудня 2020
  33. ↑ [4] Архівовано з джерела 3 грудня 2020

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майк_Гелпрін&oldid=44434176