Македонські назви місяців
Македонська мова має два набори назв місяців григоріанського календаря. Найчастіше використовуваний набір назв походить від латинських найменувань місяців, і вони використовуються переважною більшістю македонського населення. Однак існує безліч старих імен за дванадцять місяців слов'янського походження, які відрізняються від латинських, хоча їхнє використання архаїзоване і переважно обмежується народною літературою та релігійними календарями, виданими Македонською православною церквою.
Походження назв македонських місяців тісно пов'язане з сільськогосподарською діяльністю, що відбувається у відповідний період, або з погодними умовами, характерними для цього періоду. Деякі місяці мають різні назви в різних регіонах. Використання сучасних латинських імен місяців серед македонців почалося у кінці 19 століття в результаті масової освіти.
| № | Латинська назва | Англійська назва | Македонська кирилиця | Українська назва | Стара македонська назва | Транслітерація | Значення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Ianuarius | January | Јануари | Січень | Коложег | Koložeg | Місяць спалювання стовбурів дерев |
| 2. | Februarius | February | Февруари | Лютий | Сечко | Sečko | Місяць льоду |
| 3. | Martius | March | Март | Березень | Цутар | Cutar | Місяць розквіту |
| 4. | Aprilis | April | Април | Квітень | Тревен | Treven | Місяць трави |
| 5. | Maius | May | Мај | Травень | Косар | Kosar | Час цвітіння трав і чагарників |
| 6. | Iunius | June | Јуни | Червень | Жетвар | Žetvar | Час зрілості першого врожаю плодів |
| 7. | Iulius | July | Јули | Липень | Златец | Zlatec | Золотий місяць |
| 8. | Augustus | August | Август | Серпень | Житар | Žitar | Місяць пшениці |
| 9. | September | September | Септември | Вересень | Гроздобер | Grozdober | Місяць збирання винограду |
| 10. | October | October | Октомври | Жовтень | Листопад | Listopad | Місяць листя падає |
| 11. | November | November | Ноември | Листопад | Студен | Studen | Місяць холоду |
| 12. | December | December | Декември | Грудень | Снежник | Snežnik | Місяць снігу |
У Гевгелії С. Танович зазначив народні назви місяців, які в першій частині відповідають перерахованим вище, з різницею в назвах травня — црешар, червня — житвар, липня — билјар, серпня — прабражденски, вересня — бугуројчин (або груздобер), жовтня — митровски або касим, листопада — листупад і грудня — гулемијут месиц або бужикјов.[1]
Народні назви для місяців в селі Валандово Пірава[mk] наступні: коложег — січень, сечко — лютий, летник — березень, тревен — квітень, цутник — травень, црвеник — червень, горешник — липень, гумнар — серпень, гроздобер — вересень, листокап — жовтень, снежен — листопад, студен — грудень.[2]
У районі Бошава, біля підніжжя гори Кожуф[mk] в Кавадарці, були відзначені імена, а також цікаві пояснення назв. Назва алистоп використовувалася для місяця листопада, а андреја для грудня, причому вважалося, що тоді починалася зима, і апостол Андрій кидав великі сніжинки.
У македонській етнічній області Голлоборде[en] (алб. Gollobordë) в Албанії для певних місяців використовуються такі назви: коложек або колоџек для січня , черешнар або црешнар для червня, жетвар для липня, дорвар або дрвар для листопада та јôдре для грудня.[3]
Етнологи и антропологи встановили, що в македонській народній культурі тривалість кожного місяця відповідає церковним та/або народним святам, які македонською мали назву «меџници» або «синори». У македонському народному календарі місяці розподілялися приблизно так:
- Січень: від Святого Варфоломея до Василиці
- Коложег: від Василиці до Святого Трифона
- Лютий: від Святого Трифона до Літника
- Березень: від Літника до Благовіщення
- Квітень: від Благовіщення до Єремії
- Травень: від Єремії або Святого Георгия до Трійці або Петрова поста[4]
- Червень: від Трійці або Петрова поста до дня Івана
- Липень: від дня Іллі до Успіння Пресвятої Діви Марії
- Серпень: від Успіння Богородиці до Воздвиження Хреста Господнього
- Вересень: від Воздвиження Хреста Господнього до Параскевиного дня[mk]
- Жовтень: від Параскевиного дня до дня Святого Дмитра
- Листопад: від дня святого Дмитра до Введення в Храм Пресвятої Діви Марії
- Грудень: від Введення у Пресвятої Діви Марії до Святої Анни або Ігнатія Богоносця[5]
- ↑ Risteski S. Люпчо. «Категорії простору і часу в народної культури македонців». «Matica», Скоп'є, 2005. с.355
- ↑ Risteski S. Люпчо. «Категорії простору і часу в народної культури македонців». «Matica», Скоп'є, 2005. с.356.
- ↑ Будимовський К. Драгослав. «Македонці в Албанії». «Студентське слово», Скоп'є, 1980. С.121.
- ↑ Ристески, Љупчо С. (2020). „Само што излеговме од опинци, етнолозите сакаат повторно да нè вратат во нив“. Статусот на етнологијата во Македонија во периодот на социјализмот (1946-1953). ЕтноАнтропоЗум/EthnoAnthropoZoom. Т. 20. с. 28—60. doi:10.37620/eaz202028r. ISSN 1409-939X. Процитовано 14 лютого 2025.
- ↑ Ристески, Љупчо (2017). МИТСКИТЕ ЗНАЧЕЊА НА КОСМОГОНИЈАТА И АНТРОПОГОНИЈАТА ВО МАКЕДОНСКАТА НАРОДНА КУЛТУРА. ЕтноАнтропоЗум/EthnoAnthropoZoom. Т. 16. с. 72—114. doi:10.37620/eaz17160072r. ISSN 1409-939X. Процитовано 14 лютого 2025.