Макеєв Олег Миколайович

Макеєв Олег Миколайович
Макеєв Олег Миколайович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	12 лютого 1967; УРСР, Запоріжжя
Смерть	5 квітня 2015 (48 років); Україна, Широкине; (підрив на міні)
Поховання	Запоріжжя
Громадянство	Україна
Псевдо	«Борода»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Запоріжжя»; 93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Широкине;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макеєв.

Оле́г Микола́йович Маке́єв (12 лютого 1967(19670212), м. Запоріжжя, Українська РСР — 5 квітня 2015, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Борода».

Життєпис

Народився 1967 року в місті Запоріжжя. Навчався у школі № 83. Займався підприємництвом.

Бойовий шлях

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 6 вересня 2014 призваний за частковою мобілізацією як доброволець. Пройшов підготовку на коригувальника артилерійського вогню.

Старший солдат, навідник-радіотелефоніст 1-ї мінометної роти 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» (в/ч польова пошта В6266) 93-ї окремої механізованої бригади.

Виконував завдання з оборони міста Маріуполь та населених пунктів Приазов'я. Коригував мінометний вогонь підрозділів Нацгвардії «Азов», «Донбас» та інших.

Загинув 5 квітня 2015-го близько 10:55 поблизу села Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху загинули старший лейтенант Дмитро Щербак («Пілот») і старший солдат Олег Макеєв, важких поранень дістав водій солдат Геннадій Замотаєв^[1]^[2].

8 квітня з двома загиблими бійцями прощались у Запоріжжі^[3]^[4]^[5]. Похований на Першотравневому кладовищі міста.

Залишилися дружина та 25-річний син.

Нагороди

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[6].
Розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 28 листопада 2016 року № 466-н нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно)^[7].

Вшанування пам'яті

28 квітня 2016 у Запоріжжі на фасаді будівлі Запорізької ЗОШ І-ІІІ ст. № 83 встановлено меморіальну дошку Олегу Макеєву^[8].

Примітки

↑ Українські військові підірвалися на міні під Широкиним // ДеПо, 5 квітня 2015. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
↑ Для 37-го батальйону загиблі бійці — непоправна втрата [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 6 квітня 2015
↑ В Запоріжжі попрощались з двома бійцями, які підірвалися на фугасі поблизу Широкиного [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // ДеПо. Донбас, 8 квітня 2015
↑ Запоріжці попрощалися з земляками, що загинули в зоні АТО [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Обласного БФ «Фонд сприяння обороні Запорізької області», 9 квітня 2015
↑ Вічна пам'ять… «Вони йдуть з життя, як належить справжнім воїнам» [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 8 квітня 2015
↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Нагороджені особи ІІІ ступенем [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Запорізька обласна рада
↑ В запорізькій школі увічнили пам'ять двох героїв АТО [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 28 квітня 2016

Джерела

Макеєв Олег Миколайович («Борода») [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Макеєв Олег Миколайович // На сайті «Музей АТО» Запорізького обласного краєзнавчого музею.
Катерина Даниліна. Боєць 37-го батальйону Олег Макеєв в останньому інтерв'ю обіцяв скласти зброю [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 9 квітня 2015.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українські військові підірвалися на міні під Широкиним // ДеПо, 5 квітня 2015. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.

[2] Для 37-го батальйону загиблі бійці — непоправна втрата [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 6 квітня 2015

[3] В Запоріжжі попрощались з двома бійцями, які підірвалися на фугасі поблизу Широкиного [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // ДеПо. Донбас, 8 квітня 2015

[4] Запоріжці попрощалися з земляками, що загинули в зоні АТО [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Обласного БФ «Фонд сприяння обороні Запорізької області», 9 квітня 2015

[5] Вічна пам'ять… «Вони йдуть з життя, як належить справжнім воїнам» [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 8 квітня 2015

[6] Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[7] Нагороджені особи ІІІ ступенем [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Запорізька обласна рада

[8] В запорізькій школі увічнили пам'ять двох героїв АТО [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Індустріалка, 28 квітня 2016

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]