Перейти до вмісту

Маковисько (Польща)

Координати: 50°03′00″ пн. ш. 22°49′00″ сх. д. / 50.05° пн. ш. 22.81666667° сх. д. / 50.05; 22.81666667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Маковисько
пол. Makowisko
Колишня українська церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Координати 50°03′00″ пн. ш. 22°49′00″ сх. д. / 50.05° пн. ш. 22.81666667° сх. д. / 50.05; 22.81666667

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Ярослав
Висота центру 181-187  м
Населення 1286 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-500
Автомобільний код RJA
SIMC 0603112
GeoNames 765434
OSM 3013210 ·R (Ґміна Ярослав)
Маковисько. Карта розташування: Польща
Маковисько
Маковисько
Маковисько (Польща)
Маковисько. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Маковисько
Маковисько
Маковисько (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Макови́сько (пол. Makowisko) — село в Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 11 км на схід від Ярослава[2]. Населення — 1286 осіб (2011[1]).

Сусідні села: Бобрівка, Конячів, Шувськ, Ветлин.

Історія

[ред. | ред. код]
Інокентій Винницький, єпископ перемиський, сяноцький та самбірський, затверджує братство церкви святої Трійці у селі Маковисько, 1693 р.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» село знаходилося на заболоченій рівнині, при дорозі з Ярослава до Олешиці. Північні, західні та східні околиці села розтошовані в низині і частково болотисті, частково вкриті луками. В північній частині села (під назвою Огроди) 3 ставки, які слугують для стікання надлишкової води. Найбільший ставок мав площу кілька десятків моргів. Південна частина села розташована вище на пагорбах, у яких багато піску та глини. Тоді носила назву «Гірки» (пол. Górky). Тоді в селі була лише греко-католицька парафіяльна дерев'яна церква, тому римо-католики належали до парафії у Ярославі. Станом на 1881 рік у селі було 907 мешканців, 810 з яких — греко-католики і 53 римо-католики. Тоді ж до парафії Маковиська належала і церква сусіднього села Бобрівка. Всього в парафії був 1301 мешканець обох сіл[3].

1897 року в селі було відкрито читальню «Просвіти». В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 287 (станом на кінець 1930-х рр.). 49 жителів села були членами читальні[4].

1926 року в Маковиську було створено кооператив «Згода»[5].

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1290 жителів було 1170 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків[6], місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 за постановою Верховної Ради УРСР включене до Любачівського повіту[7]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків — до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації вивезені євреї. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти знову насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. У 1945-46 роках було виселено до СРСР з села 179 українських сімей (743 особи), а з присілку Ольхова — 54 особи (14 родин). Переселенці опинилися в населених пунктах Тернопільської області[8]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[9]. В хати виселених українців поселені поляки.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 638 153 452 33
Жінки 648 142 407 99
Разом 1286 295 859 132

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • церква Опіки Матері Божої, збудована 1871 року на місці давнішої дерев'яної.
  • Дерев'яний будинок читальні «Просвіти»
  • на кладовищі кілька десятків кам'яних надгробків XIX i 1-ї половини XX століть.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Потупа Іван Михайлович — український радянський агроном і футбольний діяч. Засновник і перший керівник ФК «Нива» (Підгайці, пізніше Бережани, Тернопіль), народився у селі.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маковисько (Польща)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 2 лютого 2012.
  3. Makowisko — S. 934.
  4. Коротка історія «Просвіти» в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — С. 56-64.
  5. Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — С. 75-87.
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  7. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  9. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 6 квітня 2018.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]