Максименко Тарас Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Максименко.
Макси́менко Тарас Микитович
Народження1 березня 1884
с. Сухини, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть1 січня 1972(1972-01-01)
 Таганрог, Ростовська область, РРФСР, СРСР
КраїнаРосійська імперія, Україна, СРСР
Жанрпортрет, пейзаж
НавчанняМосковське училище живопису, скульптури і зодчества
Напрямоксоцреалізм


Тарас Микитович Макси́менко народився 1 березня 1884 р. в с. Сухини Канівського повіту Київської губернії — помер 1 січня 1972 р. у м. Таганрозі (РРФСР) — український радянський портретист і живописець, член Спілки художників СРСР з 1945 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 березня 1884(18840301) року в селі Сухини Таращанської волості Канівського повіту Київської губернії. Початкову художню освіту здобував у іконописних майстернях у Києві (з 1895 р.). Навчався у Київському художньому училищі (1904–1906 рр.) у В. К. Менка та М. К. Пимоненка. Курс навчання не закінчив оскільки був призваний в армію.

У 1906–1910 рр. перебував на військовій службі. Після демобілізації продовжив освіту в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества (1910–1914) у М. О. Касаткіна, А. Є. Архіпова, К. О. Коровіна, А. М. Васнєцова[1].

Як рядовий 287-го піхотного полку брав участь у Першій світовій війні (1914–1918). Після демобілізації повернувся до села Сухини. Певний час займався сільським господарством.

У 1923–1929 рр. працював у школах Єнакієва (Донбас) і на ст. Знамянка[2]. З 1930 по 1941 роки викладав живопис та малюнок у художньому училищі у Дніпропетровську. Працював як оформлювач площ та вулиць у Дніпропетровську у 1935–1938 роках.

У 1943–1945 рр. проживав у м. Проскурові Кам'янець-Подільської області. У 1945–1946 рр. у м. Львові, де вступив до Спілки радянських художників України. Працював в Образотворчому комбінаті.

Наприкінці 1946 року через хворобу очей Тарас Микитович приїхав до селища Гірник поблизу Копейська до родичів, а згодом переїхав до Челябінська[3]. Працював у студії підвищення кваліфікації при Челябінському відділенні Спілки художників СРСР (друга половина 1940-х).

З 1950 р. проживав у м. Таганрозі. Помер у Таганрозі 1 січня 1972 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Писав портрети, тематичні картини, краєвиди, натюрморти; виконував кіноафіші, займався святковим оформленням вулиць та площ Дніпропетровська (1930-ті).

Автор живописних творів і портретів: «Портрет доньки з букетом півонії» (1936), «Повітряний десант» (1937), «Лижники» (1938), «Фруктовий сад у колгоспі «Селянин» Сосновського району», «Портрет заслуженого артиста РРФСР П. А. Гарянова» та інших. Виконав розпис церкви Різдва Богородиці на Челябінському вокзалі[4].

З 1913 р. – учасник виставок (учнівська, МУЖСЗ). Експонувався на виставках картин, акварелі та графіки радянських художників у Москві та Кисловодську (1939 р.), робіт художників у Дніпропетровську (1940 р.), 1-й виставці творів художників міст Дніпропетровська, Полтави, Прилук, Сталіно та Чернігова у Києві (1941 р.)[5].

Провів персональну виставку у Дніпропетровську (відкрилася 1 грудня 1940 р.) у приміщенні обласного художнього музею. На виставці експонувалося понад 60 робіт - портрети, пейзажі, натюрморти.

Учасник виставки творів магнітогірських художників, присвяченій 15-річчю металургійного комбінату у Магнітогорську (1947 р.). Брав участь в обласних художніх виставках у Челябінську (1948, 1949, 1950), виставках робіт художників Ростовської області (1951, 1952, 1955, 1956).

Картини художника експонувалися в музеях Дніпропетровська, Кисловодська, Челябінська. Певні твори знаходяться в музеї Сучасного образотворчого мистецтва на Дмитрівській у м. Ростові-на-Дону. Значна частина картин у приватних колекціях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Михайлова Наталья. Трагедия художника и культуры // Таганрогская правда. – 1996. – 6 декабря; 15 декабря. – С. 7. http://www.taganrog-gorod.ru/upload/content/doc/2022/16_08_2022_14.pdf.
  2. ↑ «Посвящаем, мой город, тебе!», выставка картин енакиевских художников. https://vk.com/@muzeyberegovogo-posvyaschaem-moi-gorod-tebe-vystavka-kartin-enakievskih-hudo
  3. ↑ Трифонова Г.С. Максименко Тарас Никитич. 1884 – 1972 (художник: 120 лет со дня рождения) // Календарь знаменательных и памятных дат: Челябинская область: 2004 год / сост.: И. Н. Пережогина [и др.]. Челябинск, 2003. – С.64–65.
  4. ↑ Музей Современного Изобразительного Искусства на Дмитровской http://msiid.ru/artists/show/5d78e94176b5fb01e841125c
  5. ↑ Юренко В. Виставка творів периферійних художників // Образотворче мистецтво. – 1941. – № 5. – С.8. https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=1116

Література

[ред. | ред. код]
  • Васильєв Н. Світло й тіні. На виставці художника Т. М. Максименка // "Зоря", Дніпропетровськ, 11 грудня 1940.
  • Трифонова Г.С. Максименко Тарас Никитич. 1884 – 1972 (художник: 120 лет со дня рождения) // Календарь знаменательных и памятных дат: Челябинская область: 2004 год / сост.: И. Н. Пережогина [и др.]. Челябинск, 2003. – С.64–65.
  • Музей Современного Изобразительного Искусства на Дмитровской http://msiid.ru/artists/show/5d78e94176b5fb01e841125c.
  • Юренко В. Виставка творів периферійних художників // Образотворче мистецтво. – 1941. – № 5. – С.8. https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=1116.
  • Михайлова Наталья. Трагедия художника и культуры // Таганрогская правда. – 1996. – 6 декабря; 15 декабря. – С. 7. http://www.taganrog-gorod.ru/upload/content/doc/2022/16_08_2022_14.pdf.
  • Неткал Н.В. Сухини – село горіхових садів // http://korslib.net.ua/suxini-selo-gorixovix-sadiv.
  • Выставки советского изобразительного искусства: Справочник: [В 5 томах] : Т.2 : 1933-1940 гг. / науч, ред.: Азаркович В.Г. – М. : Советский художник, 1965.
  • Выставки советского изобразительного искусства: Справочник: [В 5 томах] : Т.4 : 1948-1953 гг. / науч, ред.: Болотова А.И., Галушкина А.С., Захарова Д.В. – М. : Советский художник, 1975.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Максименко_Тарас_Микитович