Перейти до вмісту

Максиміліан Лейхтенберзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Максиміліан Лейхтенберзький
Максиміліан Жозеф Євгеній Август Наполеон Богарне
Художник Карл Брюллов, 1849
Народився2 жовтня 1817(1817-10-02)
місто Мюнхен, Німеччина
Помер1 листопада 1852(1852-11-01) (35 років)
місто Санкт-Петербург, Росія
ПохованняMaltese Chapeld Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьнімець
Діяльністьботанік, колекціонер мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоБаварська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулгерцог Лейхтенберзький
Термін1835—1852
ПопередникАвгуст Богарне
НаступникМикола Романовський
РідБогарне
БатькоЄвген Богарне
МатиАвгуста Баварська
Брати, сестриAuguste de Beauharnaisd, Eugénie de Beauharnaisd, Теоделінда де Богарне, Амелія Лейхтенберзька, Жозефіна Лейхтенберзька і Carolina Clotilde de Beauharnaisd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМарія Романова
ДітиAleksandra von Leuchtenbergd, Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька, Микола Максиміліанович, Євгенія Максиміліанівна Лейхтенберзька, Eugen Maximilianovich, Duke of Leuchtenbergd, Сергій Максиміліанович і George Maximilianovich, 6th Duke of Leuchtenbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Андрія Первозванного
Герб
Герб

Максиміліа́н Жозе́ф Євге́ній Авгу́ст Наполео́н Богарне́ (нім. Maximilian Joseph Eugène Auguste Napoléon de Beauharnais; 2 жовтня 1817 — 1 листопада 1852) — третій герцог Лейхтенберзький, князь Венеційський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Максиміліан народився 2 жовтня 1817 року у Мюнхені. Він був другим сином та молодшою дитиною з шести виживших у родині Євгена Богарне (сина Жозефіни та пасинка Наполеона) та Августи Баварської (дочки короля Баварії Максиміліана I). Хлопчик мав старшого брата Августа та чотирьох сестер: Жозефіну, Ежені, Амелію та Теоделінду.

Невдовзі після його народження сім'я переїхала із замку Берг до замку Ісманінг[1]. Тоді ж Євгеній Богарне отримав титул герцога Лейхтенберзького та князівство Айхштадт. У 1821 на Одеонсплац у Мюнхені, для родини був завершений будинок, що дістав назву Лейхтенберзький палац[2].

Батько помер, коли Максиміліану було шість. А після смерті 1835 року і старшого брата, до 17-річного Максиміліана перейшов титул герцога Лейхтенберзького. Після навчання Максиміліан поступив лейтенантом на баварську службу і невдовзі був назначений командиром 6-го кавалерійського полку.

В 1837 році, за дорученням дядька короля Баварії Людвига I, він відвідав Росію для участі в кавалерійських маневрах. Там його прийняли дуже тепло, де він познайомився з дочкою імператора Миколи I Марією. У жовтні 1838 року він став її нареченим, а 2 липня 1839 року офіційно оженився. В новій родині народилось семеро дітей:

Дружина Марія Миколаївна, 1840
  • Олександра (1840–1843) — герцогиня Лейхтенберзька
  • Марія (1841–1914) — княжна Романовська
  • Микола (1843—1891) — князь Романовський, четвертий герцог Лейхтенберзький
  • Євгенія (1845–1925) — княжна Романовська, герцогиня Лейхтенберзька
  • Євгеній (1847–1901) — князь Романовський, п'ятий герцог Лейхтенберзький
  • Сергій (1849–1877) — князь Романовський, герцог Лейхтенберзький
  • Георгій (1852–1912) — князь Романовський, шостий герцог Лейхтенберзький

Після весілля Максиміліан отримав від імператора титул Імператорської Величності, чин генерал-майора російської служби і став шефом гусарського полку, пізніше командував 2-ю гвардійською кавалерійською дивізією, став головнокомандувачем корпуса гірських інженерів. В 1845 році він продав Папі Римському за 20 млн свої володіння в Папській області, придбав маєток в Тамбовській губернії.

У 1845–1846 роках принц узяв участь у мінералогічній експедиції на Урал. Там він захворів на пневмонію, що швидко перейшла у сухоти. Від 1847 лікарі вважали його стан безнадійним[3].

1849–1850 Максиміліан здійснив подорож на острів Мадейру, відому своїм цілющим кліматом. Там він проживав на віллі Quinta Vigia[4].

Після смерті герцога Максиміліана імператор Микола I наказав приступити до продажу його маєтку в Баварії і наказом від 6 грудня 1852 року присвоїв його дітям (тобто своїм внукам) титули князів Романовських та Імператорської Величності.

Марія Миколаївна за рік таємно вийшла заміж за графа Григорія Строґанова.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Вілла Quinta Vigia, на якій герцог Лейхтенберзький перебував під час свого лікування на Мадейрі наразі[5] є офіційною резиденцією президента автономного регіону.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Маєток Ісманінг [1] [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. ↑ Лейхтенберзький палац [2] [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. ↑ Zoia Belyakova, Honour and fidelity: The Russian Dukes of Leuchtenberg, Logos Publisher,‎ 2010
  4. ↑ Quinta Vigia [3] [Архівовано 15 листопада 2011 у Wayback Machine.] (порт.)
  5. ↑ Починаючи з травня 1984.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максиміліан_Лейхтенберзький&oldid=41919244