Максутов Олександр Рафікович
| Олександр Максутов Максутов Олександр Рафікович | ||
|---|---|---|
 Головний сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 6 січня 1969 Миколаїв | |
| Смерть | 28 березня 2022 (53 роки) м. Маріуполь, Донецька область (Детонація боєприпасів) | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Бача» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015—2022 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  МВС | |
| Рід військ |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олександр Рафікович Максутов (1969—2022) — головний сержант ОЗСП Азов, оборонець Маріуполя, кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня.
Нарожився 6 січня 1969 в місті Миколаїв [1].
Здобув середню освіту. В цивільному житті працював будівельником. Захоплювався історією України.
У 2015 році долучився до Національної гвардії України. Охороняв критично важливу інфраструктуру під час дислокації ЗСУ в Донецькій області.
У 2020-му долучився до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Брав участь в ООС. Під час повномасштабного вторгнення служив на посаді номера обслуги гармати гаубичного артилерійського дивізіону.
Від 24 лютого боронив Маріуполь та завод «Азовсталь».
При виконанні бойового завдання в районі річки Кальміус біля заводу «Азовсталь» отримав смертельні поранення від ракетного удару ворога.
Зі своєю групою із 8 бійців він сплавлявся річкою на катері, і в той двічі влучили рашисти, на борту здетонували боєприпаси.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Залишилися мама, дружина, донька і син.