Максютін Сергій Григорович
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
| Максютін Сергій Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 7 листопада 1914 Братське, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 31 жовтня 1997 (82 роки) Кіровоградський район, Кіровоградська область, Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Місце проживання | Созонівка (Кропивницький район), Кіровоградська область, Україна | |||
| Діяльність | педагог | |||
| Нагороди |
| |||
Сергій Григорович Максютін (7 листопада 1914 року, c. Братське, Миколаївської області - 31 жовтня 1997, с. Созонівка, Кіровоградська область, Україна) - український радянський педагог, один із славетної плеяди директорів шкіл в період «золотих десятиліть педагогічної думки на Кіровоградщині». Заслужений вчитель УРСР.[1]
Педагогічну діяльність розпочав ще на початку тридцятих років, у юнацькому віці, коли у неповних 17 років за путівкою райкому став працювати вчителем Кривопушанської семирічної школи Братського району Миколаївської області. [2]Такий був час - рік 1932. На початку 1933 року призначений директором школи. До 1940 року закінчив Кіровоградський педагогічний технікум, а потім інститут. Працював інспектором шкіл Кіровоградського району. Згодом, у 1960 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.
Відповідав за евакуацію худоби в східні райони країни. У 1941 році після завершення цього завдання, евакуювавшись в Калмицьку автономну республіку, добровольцем пішов на фронт. 1942 рік - офіцерські курси, командир стрілецької роти. Участь у боях Степового та другого Українського фронтів. Глибокі рейди в тил ворога. Кровопролитні бої за визволення ряду областей Росії та України, зокрема — Белгорода, Липецька, Харкова, Курська, Полтави, Кременчука, Дніпропетровська.
У 1943 році брав участь у форсування Дніпра [3] у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, визволенні Правобережжя. Отримав тяжке поранення і звільнився в запас. За виконання завдань особливої значимості нагороджений орденами Леніна, Великої Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, Трудового Червоного Прапора, знаку Пошани та десятьма медалями.
З інтересу починалася школа радості - справа всього життя Сергія Григоровича - школа, яка стала його мрією і дійсністю, його радістю і тривогою, творчістю і творінням, - школою Максютіна. «Без пошуку, без експерименту - немає руху, немає розвитку школи. Бачити, спостерігати, робити… де ці три речі, там є і жива думка, що загострює розум» - стверджував Сергій Григорович.[4] А йшов до своєї школи син сільського механіка, комсомолець Сергій Максютін не рік і не два, він йшов до неї все життя. А тоді, у 1945-му, як колишній командир розвідроти приймав школу, класи її розміщувались у старому, спорудженому ще в дореволюційні роки приміщенні.
У 1956 році удостоєний звання заслуженого учителя школи УРСР.
Рішенням Президії АПН СРСР від 24 травня 1974 року С. Г. Максютіну присуджено почесний диплом переможця Всесоюзного конкурсу вчительських доповідей. У 1978 році досвід роботи очолюваної ним школи було вивчено Академією педагогічних наук та схвалено колегією Міністерства освіти УРСР.
Суть досвіду: забезпечення оригінального підходу до організації навчально-виховного процесу в школі продовженого дня, раціональне чергування розумової, фізичної праці і відпочинку учнів, турбота про збереження і зміцнення їх здоров'я, забезпечення всебічного розвитку школярів, формування творчої особистості, зміцнення співдружності з підрозділами обласної сільськогосподарської дослідної станції, з батьками і громадськістю.
Після виходу на пенсію Сергій Григорович продовжував працювати в обласному інституті удосконалення вчителів, керуючи обласною науково-педагогічною лабораторією з актуальних проблем дальшого розвитку і вдосконалення шкіл та груп продовженого (повного) дня. Пам'ятають та вшановують тут Максютіна донині. У музейній кімнаті з історії освіти Кіровоградщини розміщені матеріали про його педагогічну діяльність. З нагоди 100-річчю від дня народження відомого педагога, працівники обласного інституту удосконалення брали участь у ювілейних заходах у Созонівському НВК.[5]
З 16 травня 1980 року обіймав посаду заступника голови обласної Ради Педагогічного товариства УРСР [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.].
С. Г. Максютін пішов з життя 31 жовтня 1997 року, не доживши сім днів до свого 83-річчя.
Кіровоградською райдержадміністрацією засновано педагогічну премію імені С. Г. Максютіна[6], яка щорічно присуджується на конкурсній основі педагогічним колективам, працівникам відділу освіти, молоді та спорту, інформаційно-ресурсного методичного центру, ветеранам педагогічної праці та педпрацівникам закладів загальної середньої освіти району за значні досягнення у справі навчання і виховання молоді, у розвитку освіти, популяризації оригінальних педагогічних знахідок.
Роки, фронтові рани, пережите брали своє, та Сергій Григорович, повний творчої наснаги, планів, їздив по області, охоче бував у найвіддаленіших школах, щедро ділився своїм піввіковим досвідом. Невтомний, невгамовний «генератор ідей», він продовжував робити те, що робив все своє життя: вчив і вчився.
Сергій Григорович — заслужений вчитель України, відмінник народної освіти, ветеран педагогічної праці, учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер ордена Леніна та багатьох трудових і бойових нагород.
Автор 18 друкованих праць, майже 140 статей у газетах та журналах. Завдяки його зусиллям у селі виросло приміщення школи з добре обладнаними навчальними кабінетами, майстернями, спортивним майданчиком та іншими допоміжними приміщеннями. У 2005 році, до 100-річчя школи, при ній було відкрито шкільну музейну кімнату, присвячену діяльності С. Г. Максютіна.
- ↑ Грищук М.В., ЗДВР Созонівського НВК: Пам'яті вчителя. Грищук М.В., ЗДВР Созонівського НВК. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Братський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 (ru-RU) . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Битва за Дніпро. До 70-річчя визволення Києва від фашистських загарбників | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Созонівський навчально-виховний комплекс : Історія школи. Созонівський навчально-виховний комплекс. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Chastakov, Arthur. Про відзначення 100-річного ювілею С. Максютіна – КЗ "КОІППО імені Василя Сухомлинського" (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ №120: Про внесення змін до Положення про щорічну районну педагогічну премію імені С.Г.Максютіна – Кропивницька районна рада (укр.). Процитовано 15 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
1.Іванко А. Б. ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ПАМ'ЯТІ… [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] 2.[1] [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]
- А.Б.Іванко ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ПАМ'ЯТІ… (Спроба споминів) [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Калініченко Н. А. СУЧАСНИКИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- І день, і рік, і все життя... [Текст]: 90-річчю від дня народження С.Г.Максютіна присвячується/ Кіровогр. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ім. Василя Сухомлинського, Від.освіти Кіровогр. райдержадмін.; підгот. текстів, упоряд. А. Саржевський. -Кіровоград: [б.в.], 2004. - 150 с.
- Коваленко, Н.М. Слово про Созонівського директора: (до 100-річчя від дня народження С.Г.Максютіна) / Н.М.Коваленко //Педагогічний вісник: наук.-метод. щокварт. журн. - 2014. - №3/4(31/32. - С.190-193
- [[https://web.archive.org/web/20210122031101/http://ps.stateuniversity.ks.ua/eng/file/issue_88/6.pdf Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] Філоненко О. В. ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ КІРОВОГРАДЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ УЧЕНИХ/УДК 37(09)(477.65) DOI 10.32999/ksu2413-1865/2019-88-4]
- Авторський колектив; під заг. редакцією Ю.С. Митрофаненка (2017). Історія сіл Кіровоградського району (українською). Кропивницький: Імекс-ЛТД. с. 159 – 164. ISBN 978-966-189-419-7.
- Сезонівський НВК [2] [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Про відзначення 100 - річного ювілею С. Максютіна [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Школа радості, добра і натхнення [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Калініченко Н. А. Сучасники Василя Сухомлинського [3] [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Надія Калініченко. Вплив трудової підготовки на загальний розвиток особистсті в педагогіці В. О. Сухомлинського [4] [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
- "Педагогічний вісник" (2009, № 3 - 4). [5] [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
