Перейти до вмісту

Макс Блек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Макс Блек
англ. Max Black
Народження24 лютого 1909(1909-02-24)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Російська імперія
Смерть27 серпня 1988(1988-08-27)[1][2][…] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ітака, Нью-Йорк, США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованнякремація Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство (підданство) США Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мов
  • англійська[1][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
    • Ім'я при народженнірос. Макс Чёрный Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльність
  • викладач університету, математик Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ВикладавКорнелльський університет[2], Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн[2] і UCL Institute of Educationd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    ЧленАмериканська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
    Школа / ТрадиціяАналітична философія
    Основні інтересифілософія мови, філософія математики, філософія науки і філософія мистецтва
    Значні ідеїавтор терміна гільйотина Юма
    Alma materКуїнз-колледжd (1930)[2], Геттінгенський університет (1931)[2] і Лондонський університет (1939)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Визначний твір
  • The Nature of Mathematics / Max Blackd Редагувати інформацію у Вікіданих
    • Брати, сестриMisha Blackd Редагувати інформацію у Вікіданих
    Нагороди

    Макс Блек (24 лютого 1909, Баку, Російська імперія — 27 серпня 1988, Ітака, США) — британсько-американський філософ, зробив значний вплив на розвиток аналітичної філософії першої половини XX століття. Вніс помітний внесок в такі дисципліни, як філософія мови, філософія математики, філософія науки і філософія мистецтва. Відзначився також виданням і класичним перекладом (разом з Пітером Гічом[en]) робіт таких філософів, як Фреге.

    Життя і кар'єра

    [ред. | ред. код]

    Народився в Баку, в Російській імперії (сучасний Азербайджан) в заможній єврейській родині (справжнє прізвище батька Чорний)[6]. Виріс уже в Лондоні, куди його сім'я перебралася в 1912 році. З дитинства грав на скрипці і фортепіано і навіть думав про кар'єру професійного піаніста, але в підсумку віддав перевагу кар'єру в галузі математики. Навчався математики в Королівському коледжі при Кембриджі, де розвинув інтерес до філософії математики. В цей час в Кембриджі викладали такі особистості, як Бертран Рассел, Людвіг Вітгенштейн, Джордж Мур і Френк Ремзі, що не могло не вплинути на молодого Блека. Випустився у 1930, після чого отримав грант на річне стажування в Геттінгенському університеті. Там він працював над своєю першою книгою «Природа математики» (видана в 1933 році), пов'язаною з Principia Mathematica Бертрана Рассела і останніми дослідженнями в області філософії математики.

    У 1937 році вийшла його робота з філософії науки «Невизначеність: Вправа в логічному аналізі», в якій піддав розгляду, з одного боку, природу та спостережність невизначеності, з іншого боку, можливе значення невизначеності для логіки. У 1939 році Макс захистив докторську дисертацію по темі «Теорії логічного позитивізму».

    У 1936—1940 роках викладав у Лондонському університеті, а потім на запрошення Університету Урбана в Іллінойсі перебрався до США і протягом 6 років викладав на кафедрі філософії.

    З 1946 по 1977 рік був професором філософії Корнельського університету в Ітаці. За час роботи отримав громадянство США (натуралізований в 1948 році) і був обраний членом Американської академії мистецтв і наук у 1963[7]. Після 1977 року, не перериваючи наукової діяльності, читав лекції у великому числі університетів різних країн світу.

    З 1981 по 1984 рік Блек був президентом Міжнародного Інституту Філософії (Париж).

    Внесок

    [ред. | ред. код]

    Видатний учений, його праці в галузі філософії мови, філософії математики та науки в цілому, філософії мистецтва та концептуального аналізу зіграли важливу роль у розвитку аналітичної філософії. Автор понад 200 наукових робіт.

    Вибрана бібліографія

    [ред. | ред. код]
    • Black, Max (1937). «Vagueness: An exercise in logical analysis». Philosophy of Science 4: 427—455. Reprinted in R. Keefe, P. Smith (eds.): Vagueness: A Reader, MIT Press 1997, ISBN 978-0-262-61145-9
    • Black, Max (1949). Language and philosophy: Studies in method, Ithaca: Cornell University Press.
    • Black, Max (1954). "Metaphor, " Proceedings of the Aristotelian Society, 55, pp. 273—294.
    • Black, Max (1962). Models and metaphors: Studies in language and philosophy, Ithaca: Cornell University Press.
    • Black, Max (1979). "More about Metaphor, " in A. Ortony (ed): Metaphor & Thought.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
    4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #14239601X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    5. ↑ CONOR.Sl
    6. ↑ Encyclopaedia Judaica, 2nd ed.
    7. ↑ Book of Members, 1780–2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2016. Процитовано 4 червня 2018.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Макс_Блек