Макс Фінчгау

Макс Фінчгау
нім. Maximilian von Vintschgau
Ім'я при народженні	нім. Maximilian Heinrich Christof Leopold Carl Ritter von Vintschgau zu Altenburg und Hohenhaus
Народився	4 листопада 1832(1832-11-04) Вілтенd, Тіроль, Австрія
Помер	25 липня 1913(1913-07-25) (80 років) Штайнах-ам-Бреннер, Інсбрук-Ланд, Тіроль, Австрія
Країна	Австрійська імперія
Діяльність	фізіолог
Alma mater	Віденський університет
Галузь	фізіологія
Заклад	Падуанський університет Карлів університет Інсбруцький університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медицини
Членство	Леопольдина

Макс Фінчгау (нім. Maximilian Heinrich Christof Leopold Carl Ritter von Vintschgau zu Altenburg und Hohenhaus; 4 листопада 1832 — 25 липня 1913) — австрійський медик, фізіолог, доктор медицини, член Леопольдини.

Біографія

Макс Фінчгау народився 4 листопада 1832 року у Вілтені поблизу Інсбрука (нині міський район Інсбрука). Вивчав медицину в Падуанському університеті, а потім у Віденському університеті. 4 березня 1856 року у Відні захистив докторську дисертацію.

З 1860 року Фінчгау працював професором фізіології в Падуанському університеті, з 1867 року обіймав ту ж посаду в Карловому університеті, а в 1870 році перевівся до Інсбруцького університету. П'ять разів обіймав посаду декана медичного факультету, а в 1874/75 та 1881/82 академічних роках був ректором Інсбруцького університету.

Наукові праці М. Фінчгау висвітлюють теми фізіології органів відчуттів та нервової системи людини і хребетних тварин.

Серед численних праць ученого найбільш відомими є:

• «Ricerche sulla sfcruttura microscopica della Retina dell'Uomo, degli Animalt vertebrati e dei Cefalopodi» («Sitz.-ber. Mat.-naturw. Kl. Akad. Wiss. Wien», 1853);
• «Ueber die Wirkung des Physostigmins auf Amphibien» (ib., 1867);
• «Untersuchungen über die Frage, ob die Geschwindigkeit der Fortpflanzung der Nervenerregung von der Reizstärke abhängig ist» («Pflüg. Arch.», 1882, 1887): «Physiologische Analyse eines ungewöhnlichen Falles partieller Farbenblindheit» (ib., 1891—1896);
• «Die Folgen einer linearen Längsquetschung des Froschherzens» (ib., 1899).

Макс Фінчгау помер 25 липня 1913 року в містечку Штайнах-ам-Бреннері, округ Інсбрук-Ланд, земля Тіроль, Австрія.

Джерела

• Constantin von Wurzbach. Vintschgau, Max Ritter von. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 51. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1885 S. 32 f. (Digitalisat).
• Ernst Julius Gurlt. Vintschgau, Maximilian Ritter von V. zu Altenburg und Hohenhaus. In: August Hirsch (Hrsg.): Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte aller Zeiten und Völker . 6. Band (Treiber-Zypen. Nachträge und Ergänzungen.). Urban & Schwarzenberg, Wien und Leipzig 1888 S. 122 (Textarchiv — Internet Archive).
• W. Trendelenburg: Max Ritter v. Vintschgau. Zum Gedächtnis von Prof. v. Vintschgau; seine wissenschaftliche Tätigkeit und seine Bedeutung für die Entwicklung der Innsbrucker physiologischen Lehrkanzel . In: Paul Kretschmar (Hrsg.): Bericht über das Studienjahr 1912/13. KK Leopold-Franzens-Universität zu Innsbruck. Selbstverlag der kk Universität, Innsbruck 1914 S. 29-33.

Посилання

• Vintschgau, Maximilian Ritter von [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.] // Deutsche Biographie (нім.)