Малашняк Андрій Володимирович
Малашняк Андрій Володимирович | ||
---|---|---|
Старший солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 26 вересня 1984 Львів, Білогорща | |
Смерть | 5 вересня 2014 (29 років) Шишкове | |
Поховання | Львів | |
Громадянство | Україна | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Територіальна оборона | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Андрі́й Володи́мирович Малашня́к (26 вересня 1984 — 5 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1984 року в місті Львів. Закінчив львівську ЗОШ № 65, одружився, проживав в львівському мікрорайоні Білогорща.
В часі війни — гранатометник, 3-й батальйон територіальної оборони «Воля».
5 вересня 2014-го близько 13 години взвод молодшого лейтенанта 3-го БТРо Калиновського Павла Олександровича кількістю 25 військовиків, та кілька вояків 1-ї танкової бригади, серед яких був Дмитро Власенко, поблизу села Шишкове після 2-годинного бою здійснив відхід у західному напрямку. Командир взводу Павло Калиновський разом з важкопораненим у стегно Андрієм Малашняком та ще трьома бійцями свого взводу і трьома військовослужбовцями 1-ї окремої танкової бригади увечері біля Крутої Гори попав у засідку. Після перестрілки потрапили до полону, полонили й віськовиків 3-го БТРо Павла Калиновського, Петрака Олега Михайловича, Кузьмина Михайла Степановича та Литвина Мирослава Богдановича. Розстріляний терористами з Дмитром Власенком та не ідентифікованими станом на лютий 2017-го вояками, похованими в могилах № 6417 та № 6418.
Вважався зниклим безвісти. 4 червня 2015 року у місці масового поховання, приблизно за 500 метрів на схід від села Крута Гора, дорогою, яка веде до Раївки, знайдено чотири невпізнаних тіла. За результатами молекулярно-генетичної експертизи ідентифіковані Павло Калиновський, Дмитро Власенко та Андрій Малашняк. В ході проведення розслідування стали відомі факти, на підставі є можливість стверджувати, що четвертим було тіло Андрія Норенка, і їх спочатку взяли в полон, а згодом розстріляли.
30 жовтня 2015 року воїна поховали у Львові на кладовищі Білогорщі.
Без Андрія лишились батьки, дружина, сестри Марта, Наталія, Олена.
- Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- У листопаді 2015 року на приміщенні школи, що на вулиці Роксоляни, 35, відкрито меморіальну дошку випускникові Андрію Малашняку.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 26
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 вересня[2]
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Герої не вмирають — Вони в віках живуть! В Міноборони вшанували загиблих Українських воїнів
- Малашняк Андрій Володимирович [Архівовано 24 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
- Відкриття меморіальних таблиць
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 26 вересня
- Народились 1984
- Померли 5 вересня
- Померли 2014
- Поховані у Львові
- Військовики територіальної оборони України
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Львова
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Померли в Шишковому