Перейти до вмісту

Мала Бушинка

Координати: 48°53′12″ пн. ш. 28°45′18″ сх. д. / 48.88667° пн. ш. 28.75500° сх. д. / 48.88667; 28.75500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Мала Бушинка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Немирівська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020170270030748
Основні дані
Перша згадка 1609
Населення 171
Площа 0,091 км²
Густота населення 1879,12 осіб/км²
Поштовий індекс 22841
Телефонний код +380 4331
Географічні дані
Географічні координати 48°53′12″ пн. ш. 28°45′18″ сх. д. / 48.88667° пн. ш. 28.75500° сх. д. / 48.88667; 28.75500
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Водойми Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 22800, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Немирів, вул. Соборна, буд. 26
Карта
Мала Бушинка. Карта розташування: Україна
Мала Бушинка
Мала Бушинка
Мала Бушинка. Карта розташування: Вінницька область
Мала Бушинка
Мала Бушинка
Мапа
Мапа

Мала́ Буши́нка — село в Україні, у Немирівській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 171 особу.

Історія села

[ред. | ред. код]

Микола Крикун[1] подає наступні варіанти назв с. Мала Бушинка, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

  • Бушинці або Рудівці (Buszynce alias Rudiowce), с. — Акти коронного трибуналу 1609, 1613;
  • Buszynce Małe alias Rudowce, c. — Акти коронного трибуналу 1622;
  • Док. 1638 (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, від. рукописів, ф. 141, оп. 1, од. зб. 187, с. 137);
  • Buszynce Małe, с. — Подимний реєстр 1629;
  • Вінницька ґродська книга 1645 (ЦДІАУК, ф. 44, on. 1, од. зб. 2, арк. 452);
  • Buszynce, с. — Подимний реєстр 1664;
  • Buszynce alias Rudawka, с. — Док. 1664 (ЦДІАУК, ф. 43, оп. 1, од. зб. 1, арк. 53);
  • Buszincze, с. — Ґ. Л. де Боплан.

У XVIII столітті с. Бушинці, Малі Бушинці, Мала Бушинка, Стара Бушинка. Згодом і нині с. Мала Бушинка.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Немирівської міської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Немирівського району, село увійшло до складу Вінницького району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 163 95.32%
російська 6 3.51%
румунська 2 1.17%
Усього 171 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Микола Крикун Брацлавське воєводство у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів: Видав. Укр. Католицьк. Ун-ту, 2008. — С. 214.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Шолудьки // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев′янкін Т. І., Компанієць І. І. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д., Скаба А. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тома: Олійник А. Ф. (гол. редкол.), Бабій М. Л., Бовкун В. Д., Вініковецький С. Я., Гелевера В. К. (відп. секр. редкол.), Гороховський О. 3., Каян П. Л., Косаківський Г. М., Кравчук В. І., Кривко П. С., Лютворт Г. А. (заст. гол. редкол.), Олійник Л. В., Олійник С. І., Орлик В. Я., Птущенко В. О., Пшук І. П., Совко В. М., Степаненко Ю. О., Трохименко С. К. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 777 с. — С. 505.
  • 2.) Buszynka Mała lub Buszyńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 483. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]