Мала Капела (тунель)
| Мала Капела | |
 | |
 | |
| Названо на честь | Мала Капелаd |
|---|---|
| Країна |
 Хорватія |
| Адміністративна одиниця |
Карловацька жупанія Лицько-Сенська жупанія |
| Дата офіційного відкриття | 2005 |
| Проходить над/під | Мала Капелаd |
| Несе на собі | aвтошляхA1 (Хорватія) |
| Довжина або відстань | 5,8 км |
 | |
 Мала Капела у Вікісховищі | |
45°05′41″ пн. ш. 15°13′33″ сх. д. / 45.09473° пн. ш. 15.22597° сх. д.
Тунель Мала Капела (хорв. Tunel Mala Kapela) — автомобільний тунель у Хорватії на магістралі A1. Найдовший тунель Хорватії[1], довжина 5 821 метр. Прокладено під горою Мала Капела в напрямку з північного заходу на південний схід, сполучає два історичних регіони — Центральну Хорватію і Ліку. Північний портал тунелю знаходиться біля села Модруш (Карловацька жупанія), південний портал — біля села Єзеране (Лицько-Сенська жупанія). Найближчі міста до тунелю уздовж магістралі — Огулин на північ і Оточаць на південь.
Мала Капела має склад з двох тунелів, у кожному з них рух здійснюють в одному напрямку двома смугами.
Будівництво тунелю здійснювали в два етапи. В 2005 було побудовано перший тунель, в цьому ж році було відкрито рух цією дільницею магістралі, рух у тунелі тимчасово здійснювали в обох напрямках по одній смузі. В 2009 було закінчено будівництво другого тунелю, після чого трафік здійснюють чотирма смугами, у кожному з тунелів — дві смуги в одному напрямку.
A1 — платна автомагістраль, плату за проїзд тунелем стягують під час оплати проїзду магістраллю. Окремої плати за проїзд тунелем немає.
Північний портал тунелю знаходиться на висоті 562 м над рівнем моря, південний — на висоті 575 метрів. Безкоштовний дублер автобану (шосе E71) долає гору серпантином, через перевал на висоті 880 м над рівнем моря. За рахунок невеликих вигинів біля обох порталів довжини двох тунелів різні, північно-західний має довжину 5 821 м, південно-східний — 5 780 м. Тунелі вириті за 25 м один від одного, сполучені 6 проїздами і 14 пішохідними проходами.[2]
Ширина автомобільного полотна в обох тунелях — 7,7 метрів, дозволена швидкість руху — 100 км/год. Тунель обладнано автономною системою видалення води.
Тунель побудовано новоавстрійським методом, при прокладці застосовували бурові та вибухові роботи. Головну складність при прокладці представляли печери і карстові явища, які широко поширені в Далмації.
Тунель обладнано електронними покажчиками швидкості, які дозволяють варіювати максимально дозволену швидкість в залежності від дорожніх умов. У Малій Капелі встановлено обладнання, що дозволяє приймати дві FM-радіо станції і користуватися стільниковими телефонами.
Оскільки автомагістраль A1 є платною, трафік через тунель враховується за кількістю машин, що минули пункти оплати. Згідно зі статистикою, на дільниці траси, в яку входить тунель Мала Капела, денний трафік в середньому за рік становить 12 640 автомобілів, денний трафік в середньому за літо — 31 166 автівок[3]. Настільки різке зростання руху влітку пояснюється тим, що магістраль A1 — один з основних шляхів, яким туристи прямують на курорти Адріатики.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Dovršenje drugih cijevi tunela Mala Kapela i Sveti Rok [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.] (PDF; 2,2 MB)
- ↑ Traffic counting on the roadways of Croatia [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.]
- *Tunel Mala Kapela – najduži tunel u Hrvatskoj (PDF). Građevinar (Croatian) . 56 (1). 2004. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- Mala Kapela Tunnel в базі Structurae
