Перейти до вмісту

Малгожата Браунек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Малгожата Браунек
пол. Małgorzata Braunek
Дата народження30 січня 1947(1947-01-30)[1][2][…]
Місце народженняШамотули, Польща
Дата смерті23 червня 2014(2014-06-23)[1][2][…] (67 років)
Місце смертіВаршава, Республіка Польща
ПохованняЛютеранський цвинтар Варшавиd
Громадянство Республіка Польща
Релігіябуддизм і лютеранство
Alma materТеатральна академія імені Александра Зельверовича
Професіяакторка
Кар'єра1967—2014
Нагороди
IMDbID 0105898
CMNS: Малгожата Браунек у Вікісховищі

Малгожата Браунек (пол. Małgorzata Braunek; 30 січня 1947, Шамотули — 23 червня 2014, Варшава[4]) — польська актриса театру і кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1947 року в сім'ї офіцера кавалерії Війська польського ротмістра Владислава Браунка (1900—1963) та його дружини Ганни Рути (1911—2000) з родини Бені[5]. Виховувалася в лютеранській вірі, якої дотримувалася її мати, незважаючи на те, що батько був католиком.

Закінчила 18-й ліцей імені Яна Замойського у Варшаві (1966). До 1969 року навчалася у державній вищій театральній школі у Варшаві але так її й не закінчила у зв'язку з початком кінокар'єри. У 1970 році удостоїлася звання «Зірка кіносезону». Зіграла більш ніж у 20 фільмах, ряд яких належав великим режисерам. Крім фільмів грала на сценах Національного театру у Варшаві в 1971—1974 роках. У 1980-ті роки покинула сцену і кіно, звернулася до дзен-буддизму. Відновила акторську кар'єру з 2001 року. У 2010 році виконала роль Елізабет Фоглер у виставі Крістіана Люпи Тіло Сімони (2010[6] на сцені драматичного театру у Варшаві.

11 квітня 2014 року була нагороджена золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»[7]. Відповідно до постанови президента Броніслава Коморовського 22 квітня 2014 року нагороджений офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі за видатні досягнення в художній і соціальній роботі та за заслуги на полі демократичних змін у Польщі[8].

Була тричі заміжня. Перший чоловік — актор Януш Гуттнер. Другий — режисер Анджей Жулавський (розлучилися в 1976 році), їх син — режисер і сценарист Ксаверій Жулавський (нар. 1971). З третім чоловіком, письменником і буддистом Анджеєм Краєвським прожила до самої смерті. Їх дочка актриса Орина Краєвська (нар. 1987)[9].

Дотримувалася буддизму, перебувала в релігійному об'єднанні «Канцеон», яке очолювала з 1992 по 2014 роки. В 2011 році отримала титул майстра дзен від майстра Денніса Генпо Мерзеля. Підтримувала правозахисний рух в Китайській народній республіці. Була вегетаріанською, брала участь в акціях на захист прав тварин.

Разом з Майєю Осташевською та Ксаверієм Ясенським у 2007 році записала аудіо-адаптацію буддистських казок, зібраних Райфом Мартіном у колекції Głodna tygrysica (Голодна тигриця) (опубліковано видавництвом Elay Publishing House, 2006).

Могила Браунек на лютеранському кладовищі Варшави (2017)

Пішла з життя у Варшаві 23 червня 2014 року[10][11] від раку яєчників[12]. 23—30 червня відбулися буддистські похоронні церемонії[13]. 5 липня похована на лютеранському кладовищі Варшави поруч з могилою матері. Хоча поховання мало світський характер, 6 липня 2014 року в лютеранській церкві Святої Трійці відбулася поминальна служба.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1967 ф Стрибок (Казімєж Куц) Skok Тереса
1968 ф Житіє Матеуша (Вітольд Лещинський) Żywot Mateusza Анна
1967 ф Подорож у невідоме (Єжи Зярнік) Wycieczka w nieznane дівчина Роберта (немає в титрах)
1968 ф Гра (Єжи Кавалерович) Gra дівчина сваряться з чоловіком на вулиці
1968 ф Рухомі піски (Владислав Слесицький) Ruchome piaski Анна
1969 ф Вознесіння на небо (Ян Рибковський) Wniebowstąpienie Раїса Волкова-Гольдштейн
1969 ф Полювання на мух (Анджей Вайда) Polowanie na muchy Ірена
1969 ф W każdą pogodę
1970 ф Пейзаж після битви (Анджей Вайда) Krajobraz po bitwie німкеня на велосипеді
1970 ф Кисень (Матяж Клопчіч, Югославія) Oxygen
1970 ф Локис (Януш Маєвський) Lokis: Rękopis profesora Wittembacha Юлія Довгелло
1971 ф Третя частина ночі (Анджей Жулавський) Trzecia część nocy Хелена / Марта
1971 ф Трістан 1946 (телеспектакль) Tristan 1946 Катлин
1971 ф Маскарад (телеспектакль) Maskarada Наталя
1972 ф Диявол (Анджей Жулавський) Diabeł наречена Якуба
1974 ф Потоп (Єжи Гофман) Potop Оленька Білльовіч
1974 ф Справа Вірджинії Денхем (телеспектакль) Sprawa Virginii Denham Вірджинія
1976 ф Тіньова риса (Анджей Вайда) Smuga cienia флейтистка в жіночому оркестрі (немає в титрах)
1976 ф Велика система (Анджей Пьотровський) Wielki układ Март Новицька
1976 ф (телеспектакль) Po upadku Хельга
1976 ф (телеспектакль) Osaczony Інгрід
1976 ф (телеспектакль) Nie do obrony Ліза Ивс
1977 ф Лялька (Ришард Бер, телесеріал за романом Болеслава Пруса) Lalka Ізабела Ленцкой
1977 ф (телефільм) Wejście w nurt Малгожата, подруга Ганни
1978 ф Йорг Ратгеб - художник (Бернхард Штефан, НДР) Jorg Ratgeb - Maler молода селянка
1978 ф (телеспектакль) Ukladanka Рованна
1978 ф Tercet egzotyczny a moze erotyczny?
1980 ф Велике нічне купання (Бінка Желязкова, Болгарія) Голямото нощно к'пане / Wielka nocna kąpiel Жана
1980 ф (телефільм) Dr. Senki
1980 ф (телеспектакль) Intruz Елеонора
1980 ф (телеспектакль) Klimaty Соланж
1997 ф Польський дармоїд (Лукаш Вілежалек) Darmozjad polski туристка
1997 ф 13 ділянку (серіал) 13 posterunek
2004 ф Мент (Владислав Пасіковський) (телесеріал) Glina Татіана Зубжицька (немає в титрах)
2004 ф Тюльпани (Яцек Борчух) Tulipany Маріанна - премія кращій актрисі другого плану на Фестивалі польського кіно
2004 ф (серіал) Bulionerzy Марта Бергер
2005 ф Пансіонат під трояндою (телефільм) Pensjonat Pod Różą Веслава Пастернак
2005 ф (серіал) Pelna Para Богуся Ламарті
2007 ф Через любов Z miłości Марта
2007 ф Команда (серіал) Ekipa
2009 ф Будинок біля озера (серіал) Dom nad rozlewiskiem Барбара
2010 ф Любов біля озера (серіал) Milosc rozlewiskiem Барбара
2011 ф (серіал) Zycie rozlewiskiem
2012 ф (серіал) Nad rozlewiskiem...

Визнання

[ред. | ред. код]

Актриса 2011 року на телебаченні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #143925849 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Filmportal.de — 2005.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. W Warszawie zmarła Małgorzata Braunek (пол.). mmwarszawa.pl. 23 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  5. Małgorzata Braunek — Życie i twórczość | Artysta | Culture.pl. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  6. Театральное введение в дзен-буддизм (портрет) — Театр — OpenSpace.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
  7. Największe gwiazdy polskiego kina na przyznaniu medali «Zasłużony Kulturze». Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
  8. Order Odrodzenia Polski dla Małgorzaty Braunek. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
  9. Tygodnik Życie na Gorąco nr 28, 10 lipca 2014, s. 35.
  10. Nie żyje Małgorzata Braunek. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
  11. Małgorzata Braunek — wielka aktorka bez maski. «Śmierć jest końcem, ale też początkiem». Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
  12. Eksperci: rak jajnika wciąż tematem tabu nawet wśród kobiet, rynekzdrowia.pl, 27 września 2016, архів оригіналу за 22 квітня 2019, процитовано 29 stycznia 2019
  13. W niedzielę pożegnanie Małgorzaty Braunek. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]