Мальдівці
| Мальдівці мальд. ދިވެހިން | |
|---|---|
 | |
| Самоназва | дівехін |
| Кількість | бл.425 тис осіб |
| Ареал | |
| Близькі до | сингали |
| Мова | мальдівська мова |
| Релігія | іслам |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Мальдівці (мальд. ދިވެހިން Дівехін, буквально — «острів'яни») — південноазійський народ, корінне населення Мальдівської Республіки. Самоназва — діверхі або дівехін. Проживають на 300 з більш 1 тисячі коралових островів 19-ти атолів Мальдівського архіпелагу, що лежить за 700 км на північний захід від Шрі Ланки. Столиця країни, місто Мале — єдине місто і порт архіпелагу.
З мальдівцями на островах сусідять нечисленні індійці, пакистанці, араби і сингали. Антропологічно мальдівці неоднорідні. На північних атолах превалюють дравідоїдні типи, на центральних — європеоїди (середземноморського типу) і південноазійські типи. На південних островах країни зустрічаються веддоїди.
Мова дівехі (мальдівська) індоарійської групи індоєвропейської сім'ї. Значний вплив на формування мальдівської мови надали сингальська та арабська мови. У XVII столітті склалася писемність тана, що заснована на арабсько-перській графіці.
Близько 10 % мальдівців володіють англійською мовою, частина — хінді, урду та арабською. Мальдівці — мусульмани-суніти. В даний час на Мальдіви заборонено ввезення будь-якої неісламської релігійної символіки.
Етногенез мальдівців відбувався в результаті багатовікового змішання різних народів, що населяли в 1 тис. н. е. Мальдівські острови — сингалів, індійців, малайців.
Тісні зв'язки підтримувалися між жителями Мальдівських островів і Шрі-Ланки. Можливо, сингали були основною етнічною складовою сучасних мальдівців; в соціальній структурі мальдівців виявляються давньосингальські риси. В 1153 року на Мальдіви прибув проповідник ісламу Абдул Барактул Барбарі, який звернув буддійське населення острова в іслам. Він став султаном, прийняв ім'я Мухаммад аль Абдул.
Мальдіви стали султанатом. Починаючи з XII століття на Мальдіви переселялися араби, в XVI — XVIII ст групи з Малайзії, Індонезії, інших країн Південно-Східної Азії. Населення Мальдів підтримували регулярні зв'язки як з арабським світом, так і з Шрі-Ланкою (якій в XVII ст платили символічну данину і звідки отримували рис та інші товари). У XVI ст португальці, оцінивши стратегічне значення географічного положення островів, звели в Мале фортецю. Однак після боротьби з мальдівцями в 1573 році вони були змушені покинути Мальдіви.
У 1887 році англійські колонізатори нав'язали султанату статус протекторату, і до 1948 року верховний контроль здійснював англійський губернатор на Шрі-Ланці. У 1957 році проанглийски налаштований уряд було повалено. Після численних повстань і політичних дій, в 1965 році Мальдіви отримали незалежність, а в 1968 році стали республікою.
Основні традиційні заняття мальдівців — рибальство (промисел тунця боніто), морські промисли. Близько 95 % валютних надходжень приносить експорт особливим чином просоленого, прокопченного і пров'яленого тунця.
Менш розвинуте землеробство (на Мальдівах культивують тільки в невеликих кількостях сорго, просо, кукурудзу, ямс; вирощують кокосові пальми, банани, папая). Земля є державною власністю. Традиційні ремесла — обробка копрового волокна, плетення рибальських сіток. В даний час розвинені (в основному, в Мале) торгівля і туристичний бізнес.
Мальдівці живуть в селах (зазвичай на одному острові розташоване одне село), які входять в 19 атолів, що становлять 19 районів. Керують внутрішніми справами села катіби, що підкоряються веріну (голові комітету атола), які призначаються президентом. Сім'ї мальдівців нуклеарні.
Мальдівські національні страви переважно рибні. Гатудхія Байї — рибний суп з рисом (тунця ріжуть на шматки, знімають шкіру і варять у воді з додаванням цибулі, лимона, солі і приправ; їдять з окремо звареним рисом), віхаакур — рибний соус (виварену до густоти рибу змішують з цибулею, прянощами, рисом і кокосовим молоком), їдять сушену і солону рибу, п'ють чорний чай або каву без молока. Пиво, алкогольні напої, більшість овочів і фруктів імпортуються.
З 1950-х років розвивається система шкільної освіти на рідній мові, з'явилися газети на дівехі. Розвивається література (відомі письменники — Хуссейн Афіфуддін, Ал Казі Абдуллахі Джалалуддін, Фатьма Саїд, Аймінатх Хусейн), образотворче мистецтво (найвідоміший художник — Мухаммед Діді).
- ↑ CIA – The World Factbook. Cia.gov. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ Ethnologue. India. Ethnologue. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ а б в SINHALAYA'S FULL COVERAGE – Provincial Council Elections on 14th February – Breaking News. Sinhalaya.com. 1 січня 2009. Архів оригіналу за 17 червня 2011. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ Strategic Insight – Protests in Maldives over settling 2 Guantanamo Bay terrorists. Policy Research Group. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ Maldives profile - Australia in the Asian Century. Department of Foreign Affairs and Trade (Australia). 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ HaveeruOnline: Maldives News, Sports, Travel, Business, Technology, Entertainment, Politics and Breaking News. Haveeru.com.mv. Архів оригіналу за 17 червня 2011. Процитовано 19 листопада 2016.
- Maldives Ethnography, by Xavier Romero-Frias [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.]
- A Guide to Mahl Language, Minicoy
- Clarence Maloney, his vision, his work and the ancient underlying cultural influences in the Maldives [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |