Перейти до вмісту

Мальон Арсентій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арсентій Антонович Мальон
Народження2 квітня 1921(1921-04-02)
с. Гречана, Волочиський район, Хмельницька область
Смерть3 лютого 1950(1950-02-03) (28 років)
Барановичі, Берестейська область
хвороба
ПохованняБарановичі
Країна СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військШтурмова авіація
Роки служби1940-1950
Звання Майор авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»

Арсентій Антонович Мальон (2 квітня 192130 лютого 1950) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Арсентій Мальон народився 2 квітня 1921 року у селі Гречана (нині — Волочиський район Хмельницької області України) у селянській родині. Українець. У 1934 році переїхав до міста Ровеньки Луганської області Української РСР, де закінчив семирічну школу та аероклуб, працював на шахті.

У травні 1940 року призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. У 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків. З серпня того ж року на фронтах німецько-радянської війни. Брав участь у Сталінградській битві, визволенні Української та Білоруської РСР, Прибалтики, боях у Східній Пруссії[1].

До липня 1944 року гвардії капітан Арсентій Мальон командував ескадрильєю 74-го гвардійського штурмового авіаполку 1-ї гвардійської штурмової авіадивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту. На той час він зробив 102 бойових вильоти на штурмовку та бомбардування скупчень бойової техніки та живої сили противника, завдавши йому великих втрат.

Після закінчення війни А.А. Мальон продовжил службу у Радянській Армії. У 1946 році закінчив інструкторсько-методичні курси при Грозненському військовому авіаційному училищі льотчиків. У листопаді 1947 року важко захворів. Тривалий час лікувався у госпіталях, але 3 лютого 1950 року помер. Похований на Старому цвинтарі у місті Барановичі Берестейської області Білорусі.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

23 лютого 1945 року А. А. Мальону присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мальон Арсентій Антонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
  • Нагородні листи А. А. Мальона на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Булкин С. П. Герои Отечества. — 2-е изд. — Донецк: Донбасс, 1977.
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.