Перейти до вмісту

Мальцов Микола Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мальцов Микола Сергійович
Народився9 березня 1849(1849-03-09)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер30 серпня 1939(1939-08-30) (90 років)
Ментона
РідQ4279554?
БатькоSergei Mal'tsovd
МатиAnastasiya Maltsovad

Микола Сергійович Мальцов (спотвор. Мальцев; (9 березня 1849, Санкт-Петербург — 30 серпня 1939, Ментона) — шталмейстер найвищого двору, засновник Сімеїзської обсерваторії в Криму, почесний член Російської академії наук. Цікавився філософією, історією та астрономією[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син російського промисловця Сергія Івановича Мальцова (1810—1893) від шлюбу з княжною Анастасією Миколаївною Урусовою (1820—1894). Народився в Петербурзі, охрещений 19 березня 1849 року в Симеонівській церкві, при сприйнятті діда Івана Якимовича Мальцова та Т. Б. Потьомкіної[2].

У 1864 році князь Леонід Дмитрович Урусов, який був одружений на сестрі Миколи Сергійовича — Марії Сергіївні Мальцової, подарував братові своєї дружини, який служив при дворі Олександра II, маєток Воскресенський, в Тульській губернії[3]. Микола Сергійович активно займався поліпшенням господарювання у Воскресенському. Запросив хорошого керуючого, агронома-садівника, насадив липовий парк, збудував будинок-палац (за радянських часів у ньому розміщувався дитячий будинок, а потім школа). На добрих землях став отримувати непогані врожаї жита та картоплі. Нарешті, в 1897 увійшов до ладу винокурний завод. Велика рогата худоба та свині почали відгодовуватись бардою з цього заводу, соковитою конюшиною та тимофіївкою під наглядом агронома. Зерно і картопля не гнили — їх переробляв гуральний завод. З курских та кримських маєтків Мальцев привозив фрукти та ягоди, на основі яких винокурний завод випускав чудові настоянки[4].

Після смерті 21 грудня 1893 року батька Сергія Івановича Мальцова, Микола Сергійович, разом з братом Іваном, вступили у володіння маєтком Новий Сімеїз[5], у східній частині якого, в старому парку, в 1895—1896 році Микола Сергійович збудував будинок[6], в якому прожив до 1919 року[7]. У січні 1909 року брати Мальцови вирішили розділити сім'їзський маєток у приблизно рівних частках і Микола Сергійович отримав східну частину, де переважно знаходилися сільгоспугіддя[5].

У 1900 році в Криму на горі Кішка (трохи вище за Сімеїз) побудував невелику астрофізичну обсерваторію, де були вежа з цейсівським телескопом, двокамерний астрограф та інше обладнання. Після ознайомлення з Олексієм Ганським астрономом та співробітником Пулковської обсерваторії, Мальцов передав свою обсерваторію у дар Пулковській обсерваторії.

Микола Мальцов був обраний почесним членом Російської академії наук, від почестей він відмовився. Але одна з перших малих планет, відкритих у 1913 році в Криму, названа «Мальцовією»[8] на честь Миколи Мальцова. «Мальцовія» стала першою планетою, якій було присвоєно ім'я росіянина[1].

У 1919 після революції Микола Мальцов емігрував до Франції. Не маючи сім'ї, останні роки життя провів у Російському домі — будинку для літніх емігрантів. Помер 30 серпня 1939 і був похований у Ментоні, (департамент Приморські Альпи, Франція), в огорожі церкви Пресвятої Богородиці та Миколи Чудотворця[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Материал подготовил Олег Багулин (20 липня 2016). Николай Сергеевич Мальцов(1849 — 1939). photobook33.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
  2. ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д. 711. с. 197. Метрические книги Симеоновской церкви.
  3. Воскресенское. История села. archive.today. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 26 березня 2021.
  4. Т. В. Майорова (19 жовтня 2017). Воскресенский спирт: шталмейстер Мальцев и XXI век. tulainpast.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 26 березня 2021.
  5. а б Мария Петрова, Андрей Карагодин. Новый Симеиз - образцовый курорт братьев Мальцовых. Симеиз: путеводитель по старым дачам. Процитовано 2023-1-18.
  6. Мария Петрова, Андрей Карагодин. Последние Мальцовы в Симеизе: триумф и трагедия. Симеиз: путеводитель по старым дачам. Процитовано 2023-1-18.
  7. Николай Мальцов: жизнь при свете звёзд. BezFormata.Com. Процитовано 2023-1-18.
  8. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — С. 71. — ISBN 3-540-00238-3.