Малініна Парасковія Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парасковія Андріївна Малініна
рос. Прасковья Андреевна Малинина
Народилася28 жовтня (10 листопада) 1904(1904-11-10)
Саметь, Костромський повіт, Костромська губернія, Російська імперія
Померла7 квітня 1983(1983-04-07) (78 років)
Саметь, Костромський район, Костромська область, РРФСР, СРСР
ПохованняКостромська область
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьсільське господарство
Галузьanimal productiond[1], тваринництво[1] і Доїння[1]
Знання мовросійська
ПартіяКПРС
Брати, сестриКурдюкова Євдокія Андріївна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1948 Герой Соціалістичної Праці — 1974
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
 Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Премії
Сталінська премія — 1951
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малінін.

Парасковія Андріївна Малініна, до шлюбу Гавричева (10 листопада 1904 — 7 квітня 1983) — російська передовиця і організаторка сільського господарства в СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1974).

Обиралась депутаткою Верховної Ради РРФСР 2—7-го скликань, делегаткою XIX, XX, XXII, XXIII з'їздів КПРС.

Рідна сестра Героя Соціалістичної Праці Євдокії Курдюкової.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у селі Саметь, нині Костромського району Костромської області Росії, в бідній селянській родині. Росіянка. З п'ятирічного віку перебувала в няньках у місцевих багатіїв. Закінчила 3 класи церковно-парафіяльної школи. З 9 років почала займатись плетінням кошиків, з 10 років — наймитувала.

У 1929 році вступила до новоствореного місцевого колгоспу «12-й Жовтень». Того ж року розлучилась з чоловіком. Працювала комірницею, у рільничій бригаді, з 1935 року — бригадиркою, а з 1937 року — завідувачкою молочно-товарною фермою колгоспу.

У 1951 році обрана головою колгоспу «12-й Жовтень», беззмінно керувала господарством протягом майже 30 років.

У 1974 році обиралась членом робочого журі в конкурсі «Пісня-74».

Мешкала в рідному селі, де й похована.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 липня 1948 року «за отримання високої продуктивності тваринництва у 1947 році» Парасковії Андріївні Малініній присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 2720).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 листопада 1974 року «за видатні заслуги в розвитку колгоспного виробництва, активну громадську діяльність та у зв'язку із 70-річчям з дня народження» Парасковія Андріївна Малініна нагороджена орденом Леніна та другою золотою медаллю «Серп і Молот» (№ 110).

Всього нагороджена шістьма орденами Леніна (01.06.1945, 23.07.1948, 04.07.1949, 13.12.1950, 26.08.1953, 06.11.1974), двома орденами Трудового Червоного Прапора (23.06.1947, 17.09.1951) і медалями.

Лауреат Сталінської премії (1951).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У селі Саметь встановлено погруддя П. А. Малініної, відкрито музей, на будинку, в якому вона мешкала, встановлено меморіальну дошку.

У селищі Волзький міста Кострома її ім'ям названо одну з вулиць.

З 2004 року в Костромській області затверджено іменні стипендії імені П. А. Малініної: три — для студентів Костромської державної сільськогосподарської академії та дві — для учнів середніх спеціальних навчальних закладів.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Малініна Парасковія Андріївна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Відео на «YouTube». (рос.)
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малініна_Парасковія_Андріївна&oldid=43061248