Малі артилерійські кораблі проєкту 21630

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Астрахань»
Проєкт
Назва: Малі артилерійські кораблі проєкту 21630 (шифр «Буян»)
Оператори:  Військово-морські сили Російської Федерації
Наступник: 21631
Будівництво: 2004—2012
У експлуатації: 2006—…
Заплановано: 7
Побудовано: 3
Активні: 3
Основні характеристики
Водотоннажність: 420 т (стандартна), 508 т (повна)
Довжина: 61,8 м
Ширина: 9,6 м
Осадка: 2,1 м
Двигуни: ДЭУ 2 × ДД М507Д
Швидкість: 26 вуз. (повна), 12 вуз. (економна)
Дальність
плавання:
1500 миль
Екіпаж: 48 осіб (6 офицерів, 9 мічманів)
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:

1 × РЛС 5П-26М «Позитив» 1 × РЛС СУАО МР-123 «Вымпел»

1 × НРЛС МР-231 БИУС Сигма
Засоби електронної
боротьби:
2×10 ПУ ПК-10 «Смелый»
Озброєння:

1 × 1 - 100 мм АУ А-190 «Универсал» (80+30 пострілів) 1 × 40 - 122мм РСЗО А-215 «Град-М» (80 некерованих реактивних снарядів) АУ АК-306 (6000 пострілів) 1 × 6 ЗРК 3М47 «Гібка»

18 ЗУР «Игла» або «Игла-С»

Малі артилерійські кораблі проєкту 21630 (шифр «Буян», кодове позначення НАТОBuyan class corvette) — російські малі артилерійські кораблі (МАК) типу «річка-море», призначена для посилення надводних сил Каспійської флотилії в ближній морській зоні і в річкових ділянках.

Історія проєктування

[ред. | ред. код]

Проєкт річкового корабля нового покоління, що отримав номер 21630 та шифр «Буян», був розроблений підприємством «Зеленодольское ПКБ» під керівництвом головного конструктора Я. Е. Кушніра, науково-технічний супровід проєктування та будівництва корабля ВМФ здійснював Науково-дослідний інститут кораблебудування та озброєння ВМФ. Цей корабель був спроєктований Зеленодольским проєктно-конструкторським бюро з урахуванням особливостей Каспійського моря та дельти Волги, при цьому основними вимогами були висока морехідність і можливість проходження корабля на незначних глибинах північної частини Каспійського моря і дельти річки Волги. Серед вимог тактико-технічного завдання була задана дальність плавання, щоб корабель був здатний здійснювати переходи по всій протяжності Волги і Каспію.

Історія будівництва

[ред. | ред. код]
Корвет «Астрахань» в Астрахані, 2009 рік
Корвет «Волгодонськ» на параді в Астрахані, 2012 рік

Головний корабель проєкту 21630 був закладений 30 січня 2004 року в Санкт-Петербурзі на судноверфі ВАТ «Алмаз» під назвою «Астрахань». Він озброєний однією 100мм артилерійською установкою А190-1, двома 30мм артустановками АК-306, двома кулеметними установками МПТУ калібру 14,5 мм, однією пусковою установкою зенітних ракет «Гібка» і однією пусковою установкою «Град-М»[1]. Корабель, спущений на воду 7 жовтня 2005 року і пройшов всебічні випробування,за підсумками яких установка «Гібка» прийнята на озброєння. Вступив у стрій 1 вересня 2006 року.

25 лютого 2005 року закладено другий корабель проєкту «Волгодонськ» (раніше — «Каспійськ»), який спущений на воду 6 травня, а вступив у стрій 20 грудня 2011 року. У липні 2012 року «Волгодонськ» включений до складу Каспійської флотилії[2].

Корвет «Махачкала» в акваторії Неви в Санкт-Петербурзі, 2013 рік

24 березня 2006 року був закладений третій корабель під назвою «Махачкала»; спущений на воду 27 квітня, а вступив у стрій 2012 року[3].

Модифікації

[ред. | ред. код]

21631 «Буян-М» — Малий ракетний корабель на базі проєкту 21630 типу «Буян» з водотоннажністю 949 т. Озброєний вертикальної пусковою установкою комплексу 3Р-14УКСК на 8 ракет «Калібр» або «Онікс», 100 мм артилерійською установкою А-190-01 «Універсал», 30 мм артилерійською установкою АК-630М-2 «Дует», двома пусковими установками комплексу «Гібка» двома 14,5 мм кулеметними установками МТПУ і трьома 7,62-мм кулеметами.[4] Поява цих кораблів, озброєних крилатими ракетами, які мали значно вищу бойову цінність, ніж попередники, імовірно спонукала до припинення їх подальшого будівництва.

21632 «Торнадо» — експортна версія проєкту 21630 типу «Буян». Основна відмінність проєкту від 21630 — наявність на ньому озброєння в експортному виконанні, а також наявність можливості заміни систем озброєння в залежності від конкретних вимог замовника.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

17 червня 2022 року у відкритому доступі з'явились фото, зроблені того тижня на берегах ріки Волга на території РФ. На цих фото зображено процес буксирування явно пошкодженого ракетного корвета ВМФ РФ проекту 21631 «Буян-М». Корабель тягнули два дні, тактичний номер та назва корабля були зафарбовані[5].

Судячи по фото, корпус цього корвета посічено уламками від близького розриву бомби чи ракети, помітно невеликі пробоїни в обшивці. Видимі пошкодження також помітні на носовій артустановці А-190 калібру 100 мм. Також з обох щогл прибрано антени радіолокаційних станцій[5].

Назва корабля та бортовий номер зафарбовані, але, швидше за все, це ракетний корабель з іменем «Великий Устюг», який мав бортовий номер 651[6].

Бойовий корабель належить до Каспійської флотилії ВМФ РФ. Перед повномасштабним вторгнення його перевели до Чорного моря, де він брав участь у агресії проти України[6].

Ймовірно його транспортують на завод виробник для ремонту після отриманих пошкоджень[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВМФ России пополнился артиллерийским кораблем проекта "Буян" (рос.). Lenta.ru. 29 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
  2. Пресс-служба Южного военного округа (23 липня 2012). Малый артиллерийский корабль «Волгодонск» принят в состав Каспийской флотилии (рос.). Министерство обороны РФ. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 24 липня 2012.
  3. В Санкт-Петербурге спускается на воду малый артиллерийский корабль «Махачкала», разработанный в Зеленодольске. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 8 травня 2019.
  4. Стал известен внешний вид малого ракетного корабля проекта 21631. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 8 травня 2019.
  5. а б Рашистський корвет-носій "Калібрів" невдало сходив вслід за "Москвою" (фото). Defense Express. 17 червня 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  6. а б в Російський ракетний корабель, що був пошкоджений ЗСУ, помітили при буксируванні Волгою. Мілітарний. 17 червня 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.