Мамаді Сангаре
 | ||
| ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Народження | 4 грудня 1982[1] (42 роки) | |
| Камсар, Боке[d], Боке, Гвінея або Конакрі, Гвінея | ||
| Зріст | 186 см | |
| Вага | 82 кг | |
| Прізвисько | Мама | |
| Громадянство |  Україна
| |
| Позиція | центральний захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 2000 2001–2005 2001 2001 2006 2006–2007 2008 2009 2010 2010 2011 2012 2012 2013 |
 «Калум Стар» ЦСКА (Київ)→ ЦСКА-2 (Київ)→ «Система-Борекс» «Грань» (Бузова) «Ністру» (Атаки) «Десна» (Чернігів) «Атирау» «Таврія» «Львів» «Окжетпес» «Динамо» Хм «Астана-1964» «Авангард» Кр |
? (?) 96 (4) 25 (3) 3 (1) (ААФУ) 39 (3) 31 (1) 18 (0) 0 (0) 12 (0) 21 (0) 7 (1) 11 (2) 14 (1) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Мамаді́ Сангаре́ (нар. 4 грудня 1982, Камсар, Гвінея) — український футболіст, гвінеєць за національністю. Грав на позиції захисника. Найбільш відомий виступами за ЦСКА (Київ), за яке провів майже сто матчів у першій лізі. Отримав українське громадянство 2005 року.
Всього за кар'єру в Україні провів 161 матч і забив 10 голів у Першій лізі та 3 матчі й 1 гол у Другій лізі. В УПЛ не виступав.[2] Також грав у чемпіонатах Казахстану і Молдови.
Народився в місті Камсар, що розташоване на заході Гвінеї на узбережжі Атлантичного океану. Закінчив ліцей, потім переїхав до столиці Конакрі, де почав кар'єру в клубі АС «Калум Стар», провівши там півроку.
22 січня 2001 року разом з двома іншими гвінейськими футболістами прибув до України на оглядини на запрошення селекціонерів ЦСКА (Київ)[3], але з них тільки Мамаду Сангаре зумів пристосуватися до нових кліматичних умов і залишився в команді.
У чемпіонаті України дебютував 9 квітня 2001 року за ЦСКА-2 (Київ) у виїзній грі Першої ліги проти «Миколаєва». Став другим гвінейським легіонером в історії чемпіонатів України після Алькалі Соума. Наприкінці 2001 року перша команда клубу була перетворена в «Арсенал», а місце дубля у Першій лізі зайняла основна команда. Сангаре Грав у ЦСКА в першій лізі до кінця 2005 року, потім виступав у колективі «Грань» (Бузова) в чемпіонаті України серед аматорів 2006 року.
Влітку 2006 року перейшов до молдовського «Ністру» (Атаки). У сезоні 2006/07 посів з командою 3-є місце в чемпіонаті Молдови, що дозволило наступного сезону виступати в Кубку УЄФА, де провів 2 гри[4]. 2008 рік провів у команді Першої ліги «Десна» (Чернігів), за яку провів в чемпіонаті 31 гру.
У лютому 2009 року був на тренувальних зборах у Туреччині з ПФК «Олександрія»[5], але в березні того ж року підписав контракт з казахським «Атирау»[6].
Допоміг «Атирау» виграти перший в історії клубу Кубок Казахстану 2009 року, за підсумками сезону увійшов до символічної збірної чемпіонату Казахстану за версією газети «Sport&KS» на позиції «правий центральний захисник». Фахівці відзначали хорошу гру головою, чіпкість, надійність і добрий тактичний вишкіл центрального захисника[7].
На початку 2010 року підписав угоду з прем'єрліговою «Таврією» (Сімферополь) на 1 рік[8], але не зумів пробитися до основного складу, провівши 11 матчів у молодіжній першості. Незважваючи на це був у заявці на фінал Кубка України 2010 року, де його «Таврія» обіграла донецький «Металург», проте Мамаді на поле не вийшов.
Влітку 2010 року отримав статус вільного агента[9] певний час був на перегляді у «Севастополі»[10], першу половину сезону 2010/11 провів у першоліговому «Львові», але взимку через фінансові негаразди разом з низкою інших гравців покинув клуб.
У лютому 2011 був на оглядинах у «Кайсарі» з прем'єр-ліги Казахстану[11], але контракт підписав з іншим казахстанським клубом — «Окжетпесом» з Кокшетау.
На почату 2012 року підписав контракт з друголіговим хмельницьким «Динамо»[12], в якому виступав до кінця сезону, після чого став виступати за казахстанський клуб «Астана-1964».
Влітку 2013 року на правах вільного агента підписав контракт з краматорським «Авангардом».
Познайомився з майбутньою дружиною на 6-ий день після приїзду до України — 28 січня 2001 року в київському кафе. Олена була воротарем гандбольного клубу «Нафкомакадемія» (Ірпінь), що тренувався на базі київського ЦСКА[13]. У 2004 році в них народилася донька Ніколь-Міріам, а 2005 року пара одружилася. У День молоді 26 червня 2005 молодят особисто привітав президент України Віктор Ющенко[14]. У серпні 2013 року одружився вдруге з гвінейкою. При цьому, за словами самого Мамаді, з Оленою офіційно вони не розлучилися.
- Улюблений номер на полі — 44. Під цим номером він грав за «Десну», «Ністру», «Атирау», «Таврії» та «Авангарді»[15].
- Володіє французькою та російською мовами[16].
- Володар Кубка Казахстану: 2009
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Статистика виступів гравця. Allplayers.in.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ Мамади Сангаре: «У вас хорошая страна, а „Атырау“ — просто супер!» (sport.nur.kz, 27.1.2010) [Архівовано 15 липня 2012 у Archive.is] (рос.)
- ↑ Профіль на uefa.com[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ По традиции — в Турцию (pfcalexandria.com.ua, 13.02.2009) [Архівовано 19.04.2009, у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сангаре в «Атырау» (sports.kz, 6.03.2009) [Архівовано 12 вересня 2012 у Archive.is] (рос.)
- ↑ Мамади — лучший (atyraunews.com, 05.11.2009) [Архівовано 2012-01-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мамади Сангаре подписал контракт с «Таврией» (tavriya.com.ua, 25.02.2010) [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Таврию покинули двое (football.ua, 21.06.2010) [Архівовано 2013-09-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Контрольный матч. ПФК «Севастополь» — «Шахтер» (дубль) 2:0 (ua-football.com, 24.06.2010) [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ибраев, Азовский и Челидзе подписали контракты с «Кайсаром» (chempionat.kz, 26.02.2011)[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- ↑ UA-Футбол. Хмельницьке «Динамо» дозаявило шість футболістів [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.] [undefined] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)
- ↑ Украинско-гвинейская семья черниговского футболиста Сангаре (gorod.cn.ua, 8.8.2008) [Архівовано 24 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Брак киевского армейца Мамади Сангарэ благословил президент Украины (dynamomania.com, 7.7.2005) [Архівовано 2012-05-25 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Профіль на worldfootball.net [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Мамади Сангаре: «Я люблю украинский борщ и солянку» (okzhetpes-fans.3dn.ru, 26.5.2011) [Архівовано 13 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Персональна вебсторінка футболіста [Архівовано 14 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
- Мамаді Сангаре на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 4 грудня
- Народились 1982
- Уродженці Гвінеї
- Уродженці Конакрі
- Гвінейські футболісти
- Українські футболісти
- Футболісти «Інтера» (Боярка)
- Футболісти ЦСКА (Київ)
- Футболісти «Десни»
- Футболісти «Львова»
- Футболісти «Атирау»
- Футболісти «Ністру» (Атаки)
- Футболісти «Окжетпеса»
- Футболісти «Динамо» (Хмельницький)
- Футболісти «Женісу»
- Футболісти «Краматорська»
- Гвінейські футбольні легіонери
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Україні
- Футбольні легіонери в Молдові
- Футбольні легіонери в Казахстані
- Афроукраїнці
- Натуралізовані громадяни України
- Футболісти «Калум Стар»
- Футболісти «Грані» (Бузова)