Перейти до вмісту

Мамедова Наталія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наталія Мамедова
Загальна інформація
Громадянство Україна
 Азербайджан
Народження2 грудня 1984(1984-12-02) (40 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Зріст195 см
Вага79 кг
Спорт
Вид спортуволейбол[2]
Спортивне званнязаслужений майстер спорту
КомандаФранція «Волеро» (Ле-Канне)[1]
Нац. збірнаАзербайджан Азербайджан (2004-2018)
Завершення виступів2021
CMNS: Мамедова Наталія Олександрівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мамедова.

Наталія Олександрівна Мамедова (також поширене написання прізвища як Маммадова[3][4]; перше прізвище — Казка; 2 грудня 1984 року, Донецьк) — українська і азербайджанська волейболістка. Нападниця збірної Азербайджану. Заслужений майстер спорту.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Наталія Казка народилася 1984 року і почала займатися волейболом в Україні. У 2002 році у складі молодіжної збірної України стала срібною призеркою чемпіонату Європи. Сезон 2002—2003 років провела в системі підмосковного «Заріччя-Одинцова», у 2003 році переїхала до Азербайджану, змінила громадянство і прізвище, ставши Мамедовою[5].

До 2007 року виступала за бакинський «Азеррейл», за винятком сезону-2005/2006, який вона провела у Швейцарії, вигравши з клубом «Волеро» (Цюрих) національний чемпіонат і Кубок Швейцарії. Протягом трьох сезонів поспіль, з 2005 по 2007 роки, Наталя ставала найрезультативнішою волейболісткою Ліги чемпіонів ЄКВ. У 2007 році була визнана найкращою волейболісткою Європи і отримала приз «Золотий м'яч».

Закінчення сезону 2006—2007 років Мамедова на правах оренди провела в італійському «К'єрі», причому спочатку була заявлена під своїм колишнім прізвищем Казка[6], що викликало різке невдоволення з боку Федерації волейболу Азербайджану. Компроміс таки було знайдено: спортсменка виходила на матчі з написом «Наташа» на футболці[7].

Наступні два сезони Наталія провела в командах із трьох країн: знову почавши виступи за «Волеро», вона навесні 2008 року переїхала до Іспанії, а восени того ж року стала гравчинею турецького клубу «Тюрк Телеком»[8]. Відігравши рік в Анкарі, Мамедова підписала контракт терміном на один рік із краснодарським «Динамо», якого чекав дебют у російській суперлізі. Як і всюди перш за все Наталя була головною дійовою особою в атаці та перемогла в суперечці найрезультативніших гравців із феноменальним відривом від найближчої переслідувачки — 173 очки.

Вигравши у складі краснодарської команди бронзову медаль чемпіонату Росії, Наталія Мамедова прийняла пропозицію повернутися до Баку. У сезоні-2010/2011, виступаючи за «Рабіту», стала фіналісткою Ліги чемпіонів, була визнана найкращою подаючою «Фіналу чотирьох» цього турніру.

У 2012 році перейшла до «Омички»[9], 2014 року повернулася до «Волеро» (Цюрих), де провела три сезони, вигравши три чемпіонати Швейцарії і дві бронзових нагороди на клубних чемпіонатах світу. У липні 2017 року підписала контракт із клубом «Динамо-Казань»[10] із Росії.

У складі збірної Азербайджану Наталія Мамедова брала участь у чемпіонаті світу 2006 року, Світовому Гран-прі-2006, чемпіонатах Європи 2005 (4-е місце), 2007, 2009, 2011 і 2013 років, олімпійських кваліфікаційних турнірах 2004 і 2008 років, відбірному турнірі чемпіонату світу 2018 року.

Наталії Мамедовій належить рекорд Ліги чемпіонів за результативністю в одному матчі: 18 жовтня 2005 року у грі «Азеррейл» — «Вакифбанк» вона заробила для своєї команди 47 очок. 26 серпня 2006 року Мамедова також встановила рекорд Гран-прі (39 очок у зустрічі зі збірною Куби)[11], який у 2013 році перевершила нападниця збірної Польщі Катажина Сковроньска[12].

У збірній Азербайджану завершила виступи після чемпіонату світу 2018 року. На клубному рівні продовжувала виступати до 2021 року, останнім її клубом був французький «Волеро» з міста Ле-Канне[13][14].

У грудні 2021 року восьми волейболісткам було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту Азербайджану». Окрім Мамедової, були відзначені Айнур Керімова, Джейран Іманова, Поліна Рагімова[ru], Одіна Алієва, Айшен Абдулазімова, Шафагат Алішанова і Беяз Алієва[15].

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Срібна призерка молодіжного чемпіонату Європи (2002) у складі збірної України.
  • Чемпіонка і володарка Кубка Швейцарії (2005/06, 2014/15, 2015/16, 2016/17).
  • Срібна призерка чемпіонату Іспанії (2007/08).
  • Бронзова призерка чемпіонату Туреччини (2008/09).
  • Срібна призерка чемпіонату Росії (2017/18).
  • Бронзова призерка чемпіонату Росії (2009/10), найрезультативніший гравець чемпіонату — 731 очко в 32 матчах, 6,04 очка в середньому за партію[16].
  • Бронзова призерка чемпіонату Росії (2012/13), найрезультативніша гравчиня чемпіонату — 784 очки у 31 матчі, 6,64 очка в середньому за партію.
  • Бронзова призерка чемпіонату Росії (2013/14).
  • Володарка Кубка Росії (2002, 2017), MVP «Фіналу чотирьох» Кубка Росії (2017).
  • Чемпіонка Азербайджану (2010/11, 2011/12).
  • Фіналістка Ліги чемпіонів, найкраща подаваюча «Фіналу чотирьох» (2010/11).
  • Найрезультативніша гравчиня Ліги чемпіонів (2004/05, 2005/06, 2006/07).
  • Переможниця клубного чемпіонату світу (2011), бронзова призерка клубного чемпіонату світу (2015, 2017).

Клуби

[ред. | ред. код]
Роки Команди
2000—2002 Україна «Автомобіліст» (Донецьк)
2002—2003 Росія «Заріччя» (Одинцово)
2003—2005 Азербайджан «Азеррейл» (Баку)[en]
2005—2006 Швейцарія «Волеро» (Цюрих)[fr]
2006—2007 Азербайджан «Азеррейл» (Баку)[en]
2006—2007 Італія «К'єрі» (Турин)
2007—2008 Іспанія «Клуб 15-15» (Пальма)
2008—2009 Туреччина «Тюрк Телеком» (Анкара)
2009—2010 Росія «Динамо» (Краснодар)
2010—2012 Азербайджан «Рабіта» (Баку)[en]
2012—2014 Росія «Омичка» (Омськ)
2014—2017 Швейцарія «Волеро» (Цюрих)
2017—2018 Росія «Динамо» (Казань)
2018—2019 Казахстан «Алтай» (Усть-Каменогорськ)[ru]
2019—2020 КНР «Ляонін»
2020 Індонезія «Джакарта Пертаміна Енерджі»
2020—2021 Франція «Волеро» (Ле-Канне)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Останній клуб в ігровій кар'єрі.
  2. ↑ CEV database
  3. ↑ Маммадова Наталья. Сайт Всеросійської федерації волейболу. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
  4. ↑ Наталья Маммадова. Сайт волейбольного клуба «Омичка». Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 лютого 2020.
  5. ↑ Сказка о Сказке. «Спорт-ревю». 25 червня 2004. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2012.
  6. ↑ В мировой волейбол вернулась Сказка. «Советский спорт». 8 березня 2007. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2012.
  7. ↑ Итальянцам не удалась Сказка. Rambler.ru. 10 марта 2007. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 1 лютого 2012.
  8. ↑ Волейболистка Наталья Мамедова подписала контракт с клубом «Тюрк Телеком». Day.az. 18 червня 2008. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2012.
  9. ↑ Наталья Мамедова перешла в «Омичку». Azeri.ru. 18 травня 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 22 травня 2012.
  10. ↑ В Казани будет Сказка!. ВК «Динамо-Казань». 6 липня 2017. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2020.
  11. ↑ Волшебница Маммадова!. «Спорт-Экспресс». 9 апреля 2010. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 1 лютого 2012.
  12. ↑ Катаржина Сковроньска против России: рекорд результативности «Гран-при». «Спорт-Экспресс». 4 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 лютого 2020.
  13. ↑ Наталья Мамедова завершила карьеру (російська) . Azerisport.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 1 лютого 2022.
  14. ↑ Наталья Мамедова: Фаик Гараев мне как отец (російська) . Report.az. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 1 лютого 2022.
  15. ↑ Наталье Мамедовой присвоено почетное звание (російська) . АПА. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  16. ↑ Статистика агентства «Волей Сервис». Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 23 липня 2011..

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мамедова_Наталія_Олександрівна&oldid=43954060