Перейти до вмісту

Мамерк Емілій Лепід Лівіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мамерк Емілій Лепід Лівіан
лат. Mamercus Aemilius Lepidus Livianus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився2 століття до н. е. або не пізніше 119 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Померне пізніше 59 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададавньоримський сенатор[d][2] і консул[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідAemilii Lepidid Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМарк Емілій Лепід або Марк Лівій Друз[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиCorneliad[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіМарк Емілій Лепід[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриМарк Лівій Друз Молодший[1][1] і Лівія Друза[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зКорнелія Сулла Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЕмілія Лепіда Лівіана Редагувати інформацію у Вікіданих

Мамерк Емілій Лепід Лівіан (124—60 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 77 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з двох впливових родів Лівіїв та Еміліїв. Син Марка Лівія Друза, консула 112 року до н. е., та Корнелії. Надалі був усиновлений Марком Емілієм Лепідом, консулом 126 року до н. е.

У 91 році до н. е. після загибелі свого брата, народного трибуна Марка Лівія Друза Молодшого, Лівіан зайняв його місце в колегії понтифіків. Брав активну участь у Союзницькій війні як легат в армії Квінта Цецилія Метелла Пія. Надалі Лівіану вдалося розбити значні сили італіків на чолі із Помпедієм Сілоном.

У 82—81 роках до н. е. був легатом в армії Луція Корнелія Сулли в громадянській війні з маріанцями. Під час цього захопив місто Норбу. У 81 році до н. е. клопотав перед Суллою щодо помилування Гая Юлія Цезаря. У цьому ж році обіймав посаду претора. У 78 році до н. е. програв консульські вибори Квінту Лутацію Катулу Капітоліну, але у 77 році до н. е. його все ж обрано консулом разом з Децимом Юнієм Брутом. Відмовився вирушити до Іспанії на війну проти Серторія.

У 74 році до н. е. був легатом Марка Антонія в Лігурії, а у 73 році до н. е. — Луція Ліцинія Лукула в провінції Азія. У 70 році до н. е. був оголошений принцепсом сенату.

Родина

[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Sall. Hist. I 86; III 5; 48, 10 M
  • G.V. Sumner. «Manius or Mamercus?» JRS, Vol. 54, Parts 1 and 2 (1964), pp. 41—48.
  • T. R. S. Broughton, The magistrates of the Roman republic, Bd. 2 (1952), Sp. 185.
  1. а б в г д е ж и к л м Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3