Перейти до вмісту

Манастирський Олександр Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Манастирський
Ім'я при народженніОлександр Дмитрович Манастирський
Народився22 червня 1857(1857-06-22)
Лужани
Помер23 жовтня 1920(1920-10-23) (63 роки)
Чернівці
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаРумунія Румунія
Діяльністьписьменник
Мова творівукраїнська, німецька
Конфесіяправослав'я

Олекса́ндр Дми́трович Манасти́рський (чернече ім'я: Артемон) (нар. 22 червня 1857, Лужани (нині Кіцманський район) — пом. 1920) — український письменник та драматург, історик, етнограф, поет, православний церковний діяч, архімандрит.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив духовну семінарію в Чернівцях, був священиком у селах північної Буковини, докладав зусиль в справі національної просвіти буковинських українців.

1892 року стає одним із авторів етнографічного твору «Русини на Буковині».

1899 року першим за багато років став радником консисторії-українцем.

1901 року входить до складу крайової шкільної ради.

1905 приймає чернецтво з ім'ям Артемон, незабаром висвячений на архімандрита.

1913 року представники народницьких партій підтримали його кандидатуру на посаду генерального вікарія Буковинської митрополії, призначений по сильному спротиву прорумунських сил.

Писав українською та німецькою мовами, друкувався в газетах — писав побутово-моралізаторські вірші, оповідання,

  • п'єси: «Батько умирає»,
  • «Гарно підчмелився і не оженився».

Творив пісні для заснованого ним хору хлопчиків:

  • «Ой, Дністре, мій Дністре» — стала народною,
  • «На селі»,
  • «Жовнярі».

Написав німецькою мовою розділ про історію русинів в колективній праці «Австро-Угорська монархія в слові і в образках».

Ой, Дністре, мій Дністре,
Річко ж моя мила,
Куди ти так сумно пливеш?
Я пливу у море,
Щоб там своє горе
Забути, втопити на дні.
Ой, Дністре пливучий,

Широкий, могучий,

Візьми свої води, очисти!

Пливи в тихе море,

Лиши там своє горе

І знову до нас поверни!

Джерела та література

[ред. | ред. код]