Мандрика Кость
Кость Мандрика | |
---|---|
Народження | 1889 |
Смерть | після 1937 |
Країна | УНР |
Приналежність | Армія УНР |
Рід військ | Морська піхота |
Звання | старший лейтенант/капітан 3 рангу Армії УНР |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Нагороди |
Костянтин (Кость) Мандрика (*1889[2] — †після 1937[3]) — український військово-морський діяч, за одними даними[4] капітан 3 рангу, командир полку морської піхоти згодом начальник відділу Головної військово-морської Управи Військового міністерства УНР, за іншими — старший лейтенант[3], співробітник Морського міністерства УНР[2], представник Морського міністерства у 1-ому полку морської піхоти (1919 рік)[5], начальник загальномуштрового відділу Головної військово-морської Управи Військового міністерства УНР (Головний морський штаб) — з 20 березня 1920 року по 1922 рік[3].
З подальшої долі відомо, що перебував в еміграції (з грудня 1919 року Військово-морська управа разом з іншими установами Військового міністерства УНР знаходилась на території Польщі[6]), був ще живий станом на 1937 рік — разом з іншими чотирма останніми українськими військовими моряками[3]. Кавалер Хреста Симона Петлюри за №104.
- ↑ Тинченко, 2012, с. 63.
- ↑ а б Тинченко, 2012, с. 53.
- ↑ а б в г Тинченко, 2012, с. 61.
- ↑ Мамчак, Мирослав. Мартиролог офіцерів та урядовців Українського Державного флоту (1917-1921 рр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Тинченко, 2012, с. 62.
- ↑ Тинченко, 2012, с. 56.
- Українська морська піхота 1917—1920 рр. Святослав Шрамченко [Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Мирослав Мамчак. Мартиролог офіцерів та урядовців Українського Державного флоту (1917—1921 рр.) [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
- Тинченко, Я. Військово-морські сили України. 1917—1921 рр. — К. : Темпора, 2012. — 116 с. — ISBN 9786175690161.