Перейти до вмісту

Манковіч Степан Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Манковіч Степан Степанович
біл. Сцяпан Сцяпанавіч Манковіч
Народження30 квітня (13 травня) 1905
Bierazinod, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть18 квітня 1978(1978-04-18) (72 роки)
Вітебськ, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняМазуринський цвинтарd
Країна Білоруська РСР
 СРСР
ПриналежністьСРСР СРСР
Рід військпартизани
ОсвітаВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Війни / битвиВелика Вітчизняна війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Манковіч.

Степан Степанович Манкович (30 квітня (13 травня) 1905, Bierazinod, Мінська губернія — 18 квітня 1978(1978-04-18), Вітебськ) — Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Манкович, білорус за національністю, народився в селі Березине (нині Докшицький район, Вітебська область) у селянській родині. Після закінчення 7 класів пройшов навчання в совпартшколі. У лавах Радянської Армії служив у 1927—1929 роках[1]. З 1929 року на радянській та партійній роботі[2][3][4]. У 1930 році вступив до КПРС. У 1939 був призначений секретарем Бегомльського райкому партії Мінської області[1][3][4].

З початком Німецько-радянської війни залишений у тилу ворога для організаційної роботи у сфері підпілля та партизанської діяльності. У лавах партизанів опинився з березня 1942 року. З вересня того ж року комісар загону, з грудня 1943 — комісар партизанської бригади «Залізняк» в Мінській області. Одночасно із серпня 1942 року обіймав посаду секретаря Бєгомльського підпільного райкому партії. Проявив себе як значний діяч у галузі створення підпільних партизанських та комсомольських організацій, у розвитку партизанського руху в Мінській області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу білоруським партизанам» від 1 січня 1944 року за «зразкове виконання урядових завдань у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у тилу противника і виявлені при цьому відвагу і геройство і заособу руху в Білорусії» удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[1][2][3][4][5].

Після війни перейшов на радянську та партійну роботу до Вітебської області. У 1946 році він закінчив Вищу партшколу при ЦК КПРС. Проживав у Вітебську[1][2][3][4]. Був похований на Мазуринському цвинтарі у Вітебську[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У 1979 на могилі Манковича була встановлена стела[3].
  • Одна з вулиць м. п. Бегомль названа ім'ям С. С. Манковича[4].
  • На батьківщині в с. Березине ім'я Манковича присвоєно школі, в якій створено присвячений йому музей, перед школою споруджено погруддя[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Шкадов, 1988, с. 35.
  2. ↑ а б в БелЭн, 2000, с. 84.
  3. ↑ а б в г д е Збор помнікаў, 1985, с. 66.
  4. ↑ а б в г д е Их именами названы, 1987, с. 398.
  5. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза белорусским партизанам» от 1 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 1 (261). — Число 6 (1). — С. 1.

Література

[ред. | ред. код]
  • Бригада «Залізняк», Тітков І. Ф.
  • Герои Советского Союза / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2: Любов — Яршук. — 863 с.
  • Манкович Степан Степанович // Их именами названы…: Энцикл. справочник / Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др.. — Мн. : БелСЭ, 1987. — С. 398. — 711 с.
  • Магіла Манковіча Сцяпана Сцяпанавіча // Збор помнікаў гісторыі і культуры Беларусі. Віцебская вобласць. — Мн. : БелСЭ, 1985. — С. 66. — 496 с. — 8000 екз.
  • Манко́віч Сцяпан Сцяпанавіч // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2000. — Т. 10. — С. 84. — 544 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0169-9 (т. 10).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Манковіч Степан Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 5 квітня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Манковіч_Степан_Степанович