Мануйлович Іван Мануїлович
| Мануйлович Іван Мануїлович Іван Манайлович - Зіневич | |||
| Герб Мануйловичів | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1728 — 1738 | |||
| Попередник: | Жураковський Василь Якович | ||
| Спадкоємець: | Лисенко Федір Іванович | ||
| |||
| 1714 — 1728 | |||
| Попередник: | Маркевич Андрій Маркович (1709-1714 рр.) | ||
| Спадкоємець: | Федорович Яким | ||
| |||
| 1724 — 1727 | |||
| Народження: | невідомо | ||
| Смерть: | 1740 | ||
| Країна: |
 Гетьманщина | ||
| Рід: | Мануйловичі | ||
| Батько: | Мануйлович Мануїл (Мануйло) Михайлович | ||
| Мати: | Зеленська Марія Михайлівна | ||
| Діти: | Марія ? | ||
Мануйлович Іван Мануїлович (? — 1740) — Керівник Генеральної канцелярії Першої Малоросійської колегії в 1724—1727 роках, учасник обрання гетьманом Данила Апостола 1 (12) жовтня 1727 року у Глухові, Генеральний осавул Глухівського періоду в історії України в 1728—1738 роках за правління Данила Апостола.[1].
Прямий нащадок гетьмана Оліфера Голуба, нащадки якого змінили прізвище[2]. Батько Мануїл (Мануйло) Михайлович Мануйлович був бунчуковим товаришем, а дід Михайло Мануйлович "з Стебльова" - Корсунським полковником (1637) та сотником (з 1638). Батько рано помер, тому мати Івана вийшла заміж за Василя Федоровича Ялоцького (Яловицького), який був Глухівським сотником у 1678—1696 роках.
В 1711 році Іван Мануйлович отримує звання «Знатний військовий товариш». Два роки — з 1713 до 1714 рр. обіймає посаду Генерального осавула артилерії.
В 1714 році отримує у спадок від вітчима посаду Глухівського сотника.[3]. На цій посаді він перебуває довгі 14 років — до 1728 року.[4]
Після арешту в 1724 році гетьмана Павла Полуботка, Мануйлович очолює Генеральну канцелярію Першої Малоросійської колегії (до 1727 року) разом з Іваном Левенцем та Федором Гречаним.
Бере участь в Раді на якій 1 (12) жовтня 1727 року було обрано у Глухові гетьманом Данила Апостола.
28 грудня 1728 року Івана Мануйловича було призначено генеральним осавулом в Уряд гетьмана Данила Апостола. На цій посаді він працював до 14 січня 1738 року. Другим генеральним осавулом був Федір Лисенко.
- ↑ Алфьоров А. Потомство гетьмана Оліфера Голуба [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. С. 60.(укр.)
- ↑ Олександр Алфьоров. Нащадки гетьмана Олифера Голуба: XVII–ХІХст.// Спеціальні історичні дисципліни. - 2010. - 17. - С. 57-67
- ↑ Універсал гетьмана Івана Скоропадського 20 січня 1713 року Марії Ялоцкой з сином її Іваном Мануйлович на землі, що залишилися після смерті Василя Федоровича Ялоцкого на село Бачівськ і слободку Семеновку
- ↑ Онопрієнко Олена Глухівські сотники // Неделя. — 2013. — 10 жовтня.
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея. — К. : «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський В. Л. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К. :Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
Адміністрація Гетьманщини (1654-1786) | ||
|---|---|---|
| Генеральні установи |  | |
| Генеральна старшина | ||
| Полкові установи | ||
| Полкова старшина | ||
| Сотенна старшина | ||