Перейти до вмісту

Манько Валентин Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валентин Миколайович Манько
 Підполковник
Валентин Манько, 2024
Загальна інформація
Народження29 січня 1981(1981-01-29) (43 роки)
с. Григорівка, Васильківський район, Дніпропетровська область, УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби2014—дотепер
Рід військ Сухопутні війська
Формування
Нагороди та відзнаки
Герой України

Валентин Миколайович Манько (нар. 29 січня 1981, с. Григорівка, Васильківський район, Дніпропетровська область) — український військовий діяч, підполковник Збройних Сил України, Герой України (Указ Президента України від 30 вересня 2024 року № 665/2024 «Про присвоєння В.Маньку звання Герой України»[1]), громадський діяч, підприємець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Чаплинська СШ №1

Має три вищі освіти у сферах:

  • податкового права
  • страхова справа
  • державного управління

Навчався у Дніпропетровський регіональний інститут державного управління та Дніпропетровська державна фінансова академія.

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]
  • 2002—2005 — податкова інспекція
  • 2005—2007 — комісія з регулювання фінансових послуг
  • з 2007 — аграрний бізнес

Підприємницька діяльність

[ред. | ред. код]

До 2014 року був засновником та керівником власного фермерського господарства[2]. Після початку війни сімейний бізнес продовжив роботу під керівництвом родини. Родина Манько активно займається волонтерською діяльністю з 2014 року. За роки війни родиною було передано допомоги на сотні мільйонів гривень для Збройних Сил України та добровольчих формувань, молодих спортсменів[3][4][5], дитячих будинків та притулків для тварин.

Участь у виборах

[ред. | ред. код]

Військова служба

[ред. | ред. код]

Участь у війні на сході України (2014—2022)

[ред. | ред. код]

На початку російської агресії 2014 року продав власну сільгосптехніку для закупівлі військового спорядження та створив добровольчий підрозділ чисельністю 1400 осіб. Служив заступником командира в ДУК "Правий сектор". Брав участь у боях за: Новогродівка, Піски, Первомайське, Карлівка, Іловайськ (як командир першого розвідувального підрозділу)[8], Донецький аеропорт, Дебальцеве, Красногорівка, Мар'їнка.

Російсько-українська війна (з 2022)

[ред. | ред. код]

З початком повномасштабного вторгнення сформував підрозділ добровольців[9], який за пів року зріс до 3000 осіб. Брав участь у боях за: Ірпінь, Макарів, Мотижин, Гуляйполе, Маріуполь, Оріхів, Енергодар, Лисичанськ, Куп'янський напрямок, Бахмут, Новоселківський напрямок, Курахівський напрямок.

Був командиром одного з підрозділів ГУР. Попри численні поранення та контузії, щоразу повертався до строю. Наразі проходить службу в сухопутних військах.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Звання "Герой України" з врученням ордена "Золота Зірка" (2024, указ Президента №665/2024) — за особисту мужність і героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Валентин Манько та його бойові “BIGCATS”[10]
  2. Манько Валентин Миколайович[11]
  3. Президент України нагородив 337 захисників, із них 215 — посмертно[12]
  4. Валентин Манько: Ми згодні пропускати вантажі з їжею, якщо звільнять наших полонених[13]
  5. Валентин Манько: Ми тоді першими ходили в розвідку, ми бачили росіян, а не сепаратистів, слідкували за ними, доповідали керівництву, але нас ніхто не чув.[14]
  6. Валентин Манько: все буде – Україна! І так, як ми з вами забажаємо![15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 30 вересня 2024 року № 665/2024 «Про присвоєння В.Маньку звання Герой України».
  2. ЛАДА-ПЛАСТ — Код ЄДРПОУ 34366295. youcontrol.com.ua. Процитовано 14 грудня 2024.
  3. В Києві пройшли Міжнародні дитячо – юнацькі змагання з класичної боротьби на честь пам’яті загиблих в АТО та ООС. Новини (укр.). 28 січня 2019. Процитовано 14 грудня 2024.
  4. Київська міська федерація греко-римської боротьби привітала юних спортсменів з Новим Роком | Поштар-інфо (укр.). 30 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2024.
  5. Тут виховують чемпіонів: підсумки ІІ міжнародного турніру з греко-римської боротьби пам‘яті загиблих воїнів АТО | Поштар-інфо (укр.). 14 лютого 2020. Процитовано 14 грудня 2024.
  6. Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Яроша Д.А. на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року в територіальних виборчих округах. Official website of the Parliament of Ukraine (англ.). Процитовано 14 грудня 2024.
  7. Кандидат в нардепи Валентин Манько: «В Україні понад 70% аграріїв вважають свій бізнес незахищеним від рейдерства». ГОЛОС - ІНФО (укр.). 8 липня 2019. Процитовано 14 грудня 2024.
  8. Иловайск. Командный пункт 39-06 – вспоминает Юрий Бутусов. Битва за Украину (рос.). Процитовано 14 грудня 2024.
  9. Українські добровольці героїчно звільнили понад 300 заручників, яких захопили диверсанти у Васильківській школі | Поштар-інфо (укр.). 2 березня 2022. Процитовано 14 грудня 2024.
  10. Валентин Манько та його бойові "BIGCATS" | InfoLightUA. infolight.in.ua (укр.). 22 жовтня 2023. Процитовано 14 грудня 2024.
  11. Манько Валентин Миколайович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). 1 листопада 2024. Процитовано 14 грудня 2024.
  12. Президент України нагородив 337 захисників, із них 215 — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 14 грудня 2024.
  13. hromadske (14 грудня 2014), Валентин Манько: Ми згодні пропускати вантажі з їжею, якщо звільнять наших полонених, процитовано 14 грудня 2024
  14. Валентин Манько: Ми тоді першими ходили в розвідку, ми бачили росіян, а не сепаратистів, слідкували за ними, доповідали керівництву, але нас ніхто не чув. | Поштар-інфо (укр.). 28 серпня 2017. Процитовано 14 грудня 2024.
  15. Валентин Манько: все буде – Україна! І так, як ми з вами забажаємо!. ГОЛОС - ІНФО (укр.). 24 травня 2019. Процитовано 14 грудня 2024.