Перейти до вмісту

Мар'ямов Олександр Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Мар'ямов
Олександр Мар'ямов. Черкаси, 1927 рік.
Народився23 травня (5 червня) 1909
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер9 грудня 1972(1972-12-09) (63 роки)
Москва, СРСР
Громадянство Російська імперія
 УНР
СРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьписьменник, журналіст, мандрівник, сценарист, кінокритик
Сфера роботилітература[1], журналістика[1] і кіносценаристикаd[1]
Alma materЧеркаський інститут народної освіти
ЗакладПионерская правда, Літературна газета, Yunostd і Новый мир
Мова творівукраїнська, російська
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією»
CMNS: Мар'ямов Олександр Мойсейович у Вікісховищі

Олекса́ндр Мойсе́йович Мар'я́мов (5 червня 1909, Одеса — 9 грудня 1972, Москва) — радянський журналіст, мандрівник, сценарист, кінокритик та прозаїк. Член Спілок письменників та кінематографістів СРСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Олександр Мар'ямов, Павло Радзіховський, Микола Трублаїні на криголамі «Федір Літке». 1929 рік

Народився 5 червня 1909 року в Одесі, у сім'ї Мойсея Яковича та Єлизавети Яківни Мар'ямових. Євген Жарковський доводився двоюрідним братом Олександрові Мар'ямову. Згодом сім'я переїхала в місто Черкаси. У шкільні роки дописував у черкаську газету «Робітничо-селянське око».

Олександр Мар'ямов та Микола Трублаїні на облавку криголама «Літке». Літо 1929 року

Закінчив філологічний факультет Черкаського інституту народної освіти. Працював у пресі в Черкасах та Харкові — газеті «Робітнича газета „Пролетар“»[2].

Олександр Мар'ямов товаришував з Олексієм Полторацьким, Миколою Бажаном, який у 1929 році подарував йому свою збірку «Будівлі» із дарчим написом: «Юному Сашкові, звитяжному мандрівникові, вікінґові з бльокнотом і черкаському Васко да Ґама»[2].

Згодом працював у часописах «Нова ґенерація», «Універсальний журнал», «Літературний ярмарок», «Глобус», «Шквал», «Кіно», «Робітничий журнал», «Всесвіт», «Металеві дні», «Кіно».

У 1929 році на криголамі «Федір Літке» проплив від Севастополя через Дарданелли, Суец і Японію до Владивостока. Написаний за матеріалами подорожі художній репортаж "Береги дванадцяти вод" було видано окремою книгою, однак 1932 року весь наклад було конфісковано й знищено одразу після друку. Єдиний уцілілий сигнальний примірник залишився в синів письменника у Москві, завдяки чому вдалося перевидати книгу в 2017 році в Києві[3].

Дарчий напис Миколи Бажана Олександру Мар'ямову на своїй збірці «Будівлі». 1929 рік

З 1934 року працював у Москві в газеті «Пионерская правда».

Учасник Німецько-радянської війни, пішов добровольцем. Служив на Північному флоті. Член ВКП(б) з 1942 року. Був власним кореспондентом газети «Краснофлотец». Війну закінчив на Далекосхідному фронті.

Після війни повернувся в Москву. У 1946-1954 роках працював у часописі «Новый мир».

У 1952-1958 роках працював сценаристом, режисером, редактором кіноперіодики, головним редактором Центральної студії документальних фільмів (ЦСДФ). У 1958-1970 роках працював на посаді завідувача відділом часопису «Новый мир». Завідував відділом мистецтв «Литературной газеты», був заступником головного редактора часопису «Юность».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Олександр Мар'ямов був одружений з акторкою Оленою Савченко (нар. 1914 — пом. 2002). У подружжя було двоє синів: Михайло (нар. 1934) — працював на студії «Центрнаучфильм» режисером навчальних, науково-популярних і документальних фільмів, та Олександр (нар. 1937) — журналіст, сценарист, режисер, Лавреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1987).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Доробок

[ред. | ред. код]
  • 1929 — «Шляхи під сонцем (10000 кілометрів)»
  • 1931 — «Береги дванадцяти вод»
  • 1931 — «Джой і бригада» (нарис)
  • 1933 — «Аеродроми і порти» (збірка)
  • 1934 — «Кораблик» (дитяча фантастика)
російською мовою
  • 1935 — «Сампо»
  • 1941 — «Розвідники»
  • 1943 — «Мсти»
  • 1952 — «Народний артист СРСР Всеволод Пудовкін»
  • 1963 — «Революцією покликаний»
  • 1968 — «Довженко» (монографія)
  • 1975 — «За дванадцятьма морями» (повість)
  • 1985 — «Поїзд далекого прямування» (нариси)
Автор сценаріїв
  • 1954 — «Дорога в тайзі» (документальний фільм)
  • 1954 — «На будовах столиці» (документальний фільм)
  • 1954 — «Перша весна» (документальний фільм)
  • 1955 — «У центрі Арктики» (документальний фільм)
  • 1957 — «Зустрічі з сонцем» (документальний фільм)[8]
  • 1957 — «На шостому континенті» (документальний фільм)
  • 1957 — «Живи, людино!» (документальний фільм)
  • 1958 — «З кіноапаратом по тайзі і тундрі» (документальний фільм)
  • 1958 — «Будиночок у тундрі» (документальний фільм)
  • 1959 — «Мала земля» (документальний фільм)
  • 1960 — «Всеволод Вишневський» (документальний фільм)[9]
  • 1961 — «Театр Кабукі в СРСР» (документальний фільм)
  • 1961 — «Підводний човен» (повнометражний фільм)
  • 1962 — «Волгоград сьогодні» (документальний фільм)
  • 1963 — «Під сузір'ям дружби» (документальний фільм)
  • 1965 — «Ми, російський народ» (повнометражний фільм)
  • 1970 — «Задумано Леніним» (документальний фільм)
  • 1970 — «Люди землі» (документальний фільм)
  • 1979 — «Козаки-розбійники» (повнометражний фільм)

Література

[ред. | ред. код]
  • Ярина Цимбал. «Шляхи під сонцем. Репортаж 20-х років». Видавництво: Темпора, 2016. 860 ст. ISBN: 978-617-569-281-3
  • Олександр Мар'ямов. «Береги дванадцяти вод». Видавництво: Темпора, 2017. ISBN: 978-617-569-323-0[10]
  • Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.224;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.256.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Вікінґ із блокнотом і черкаський Васко да Ґама [Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] «Український тиждень»
  3. ↑ Береги дванадцяти вод. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 6 березня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2020.
  4. ↑ Марьямов Александр Моисеевич / Орден Красной Звезды Наградной документ. Пам'ять народу (рос.). ЦАМО РФ. Процитовано 7 квітня 2023.
  5. ↑ Марьямов Александр Моисеевич / Орден Отечественной войны I степени Наградной документ. Пам'ять народу (рос.). ЦАМО РФ. Процитовано 7 квітня 2023.
  6. ↑ Марьямов Александр Моисеевич / Медаль «За оборону Советского Заполярья» Представление на награждение. Пам'ять народу (рос.). ЦАМО РФ. Процитовано 7 квітня 2023.
  7. ↑ а б Марьяшов Александр Моисеевич / Учётно-послужная картотека. Пам'ять народу (рос.). ЦАМО РФ. Процитовано 7 квітня 2023.
  8. ↑ «Зустрічі з сонцем» (1957)
  9. ↑ «Всеволод Вишневський» (1960)
  10. ↑ Олександр Мар'ямов. Береги дванадцяти вод [Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] «ЛітАкцент»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27ямов_Олександр_Мойсейович&oldid=43869164