Перейти до вмісту

Мар'ям Петросян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петросян.
Мар'ям Петросян
вірм. Մարիամ Պետրոսյան
Ім'я при народженніМарія Сергіївна Петросян
Народилася10 серпня 1969(1969-08-10) (55 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Вірменія
Діяльністьписьменниця, художниця
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], малярство[1] і карикатура[1]
Alma materЄреванський державний художній коледж імені Фаноса Терлемезянаd (1988)
ЗакладВірменфільм, Союзмультфільм і Вірменфільм
Мова творівросійська
Роки активності2009 — тепер. час
Напрямокмагічний реалізм, фентезі
Жанрроман, повість
Magnum opus«Будинок, в якому...»
РодичіСар'ян Мартірос Сергійович
У шлюбі зАрташес Стамболцян
Нагороди«Велика книга» (2009)
«Російська премія[ru]» (2009)
Премія «Мандрівник» (2010)
«Студентський Букер[ru]» (2010)
«Найкраща книга року журналу «Lire»[fr]» (2016)

Мар'ям Петросян (вірм. Մարիամ Պետրոսյան, нар. 10 серпня 1969, Єреван, Вірменська РСР) — вірменська письменниця у жанрі магічного реалізму та фентезі та художниця. Авторка роману «Будинок, в якому...» та казки «Казка про собаку, яка вміла літати». Пише російською мовою.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мар'ям Петросян народилася 10 серпня 1969 року[2] у місті Єреван, Вірменія. 1988 року закінчила художнє училище за спеціальністю «художник-оформлювач». Кар'єру почала на студії «Вірменфільм», де з 1989 року працювала у відділі мультиплікації.

1992 року переїхала з чоловіком до Москви, де два роки працювала у студії «Союзмультфільм». Після цього 1995 року повернулася до «Вірменфільм», де працювала до 2000 року.

У документальному фільмі Стівена Фрая «Відкрита книга Росії: Писати в епоху Путіна» (англ. Russia’s Open Book: Writing in the Age of Putin), який вийшов наприкінці 2013 року, Мар'ям Петросян була названа серед шести кращих російських письменників «епохи Путіна», яких читають та будуть читати завжди.[3]

2009 року вийшов перший та єдиний роман письменниці — «Будинок, в якому...». Хоча письменниця казала, що не варто чекати від неї нових книжок, 2014 року вийшла «Казка про собаку, яка вміла літати».

У Петросян є чоловік Арташес Стамболцян та два сина — Сергій та Михайло. Мар'ям Петросян — правнучка художника Мартіроса Сар'яна.[4][2]

Твори

[ред. | ред. код]

«Будинок, в якому…»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Будинок, в якому...

Роман був написаний у жанрі магічного реалізму та розповідає про мешканців інтернату для дітей-інвалідів з більш ніж столітньою історією, місця, повного таємниць і містики.

З початку роботи над романом у 1991 та його публікацією у 2009 році пройшло приблизно 18 років. Про нього заговорили відразу після його виходу. Він був номінований і отримав багато премій та нагород, серед яких «Російська премія[ru]», премія «Мандрівник», «Портал».

Книга була перекладена італійською (італ. La casa del tempo sospeso, 2011), угорською (угор. Abban a házban, 2012), польською (пол. Dom, w którym..., 2013), латиською (латис. Nams, kurā..., 2013), іспанською (ісп. La casa de los otros, 2015), французькою (фр. La Maison dans laquelle, 2016), чеською (чеськ. Dům, ve kterém, 2016), македонською (мак. Домот во кој..., 2016) та англійською (англ. The Gray House, 2017) мовами.

2019 року у видавництві «Книголав» роман вийшов в українському перекладі Маріанни Кіяновської «Дім, в якому…»

«Казка про собаку, яка вміла літати»

[ред. | ред. код]

Історія балансує на межі реальності. Головний герой шестирічний Топ потоваришував з цуценям, який має крила бабки на спині.

За словами Мар'ямі, історія спочатку намалювалася, а вже потім почала писатися, тому головне у цій казці — це ілюстрації. Історія твору розвилася з ідеї, яку запропонувала її подруга Наїра Мурадян, яка й малювала ілюстрації до книги. Письменниця не відмовляється від своїх слів, що не варто чекати від неї нових книжок, тому вважає цю казку проектом Наїри Мурадян.[5] [6]

Визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Рубен Саркисян. Заметки к генеалогии рода Агаянов. — М. : Открытый мир, 2006. — С. 5—143. — 1500 прим. — ISBN 5-9743-0050-5.
  3. ↑ Russia’S Open Book: Writing In The Age Of Putin — Youtube. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  4. ↑ Константин Мильчин. Дом, в котором Мариам Петросян // Русский репортёр. — 2010. — № 24 (152) от 24 июня.
  5. ↑ Лариса Четверикова. Новые книги августа // Книги и дети. Библиогид.. — 2014. — № 3 от 28 августа.
  6. ↑ Мариам Петросян. Детские новинки Издательства АСТ на ММКВЯ 2014 : [арх. 6 листопада 2014] // 27 московская международная книжная выставка-ярмарка. — 2014.
  7. ↑ Итоги. Национальная литературная премия «Большая книга». Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 21 липня 2016.
  8. ↑ Награждены лауреаты конкурса «Русская Премия» по итогам 2009 года. Русская премия. 13 квітня 2010. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  9. ↑ Премия «Странник». Лабораторія фантастики. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 25 липня 2011.
  10. ↑ Литературная премия «Студенческий Букер — 2010». Студенческий Букер. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 25 липня 2011.
  11. ↑ Lire: les 20 meilleurs livres de 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 13 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27ям_Петросян&oldid=41674681