Перейти до вмісту

Маргарет Ебботт

Добра стаття
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маргарет Ебботт
Загальна інформація
Громадянство США
Народження15 червня 1876(1876-06-15)[1][2]
Колката, Британська імперія
Смерть10 червня 1955(1955-06-10)[3] (78 років)
Гринвіч
ПохованняHarmony Grove Cemeteryd[4]
Зріст180 см
БатькоЧарльз Паттерсон Ебботтd
МатиМері Ебботтd
ДітиФіліп Даннd
Спорт
Країна США
Вид спортугольф
Участь і здобутки
Олімпійські ігри змагання з гольфу (1900)
CMNS: Маргарет Ебботт у Вікісховищі

Маргарет Айвз Ебботт (англ. Margaret Ives Abbott; 15 червня 1878, Колката — 10 липня 1955, Гринвіч) — американська гольфістка-аматорка, перша американка, яка виграла Олімпійські ігри: змагання з гольфу серед жінок на літніх Олімпійських іграх 1900.

Маргарет Ебботт народилася в Калькутті, а після смерті батька разом із родиною переїхала до Чикаго. Вона приєдналася до Чиказького гольф-клубу у Вітоні, де її тренували гольфісти-аматори Чарльз Б. Макдональд і Г. Д. Вігем. 1899 року разом із матір'ю поїхала в Париж, щоб вивчати мистецтво. Там у жовтні 1900 року вони взяли участь в другій Олімпіаді. Маргарет перемогла у змаганнях з гольфу, а її мати посіла сьоме місце. Переможницю нагородили порцеляновою позолоченою чашею.

1902 року Маргарет Ебботт одружилася з Фінлі Пітером Данном. Пізніше вони переїхали до Нью-Йорка, мали чотирьох дітей. Маргарет Ебботт померла, так і не усвідомлюючи, що виграла Олімпіаду. Про неї мало знали, поки професорка Університету Флориди Паула Велч не дослідила її життя. 2018 року «Нью-Йорк таймс» опублікував її запізнілий некролог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народилася 15 червня 1878 року в індійському місті Калькутта, у родині Чарльза та Мері Айвз Ебботт. Її батько — багатий американський купець, помер 1879 року. Мері Ебботт разом зі сім'єю переїхала до Бостона. Коли Маргарет була підлітком, її мати стала літературним редактором «Chicago Herald», і з 1884 року вони жили в Чикаго.[5]

Наприкінці XIX століття жінкам заборонялося змагатися в багатьох видах спорту. В гольф-клубах жінкам дозволяли грати лише в супроводі чоловіка. Ебботт разом зі своєю матір'ю почала грати в гольф у Чиказькому клубі у Вітоні, передмісті Чикаго. Її тренували гольфісти-аматори Чарльз Б. Макдональд і Г. Д. Вігем. Ебботт і Макдональд разом виступали в турнірі 1897 року у Вашингтон-Парк. До 1899 року Маргарет Ебботт виграла декілька місцевих турнірів та здобула два гандикапи.[6] Її називали «запеклою суперницею», і всі знали про її «класний замах».[7] Того ж року вона з матір'ю поїхала до Парижа. Її мати провела дослідження та написала туристичний путівник «Жіночий Париж: Посібник із повсякденного життя у французькій столиці» (1900), а Маргарет вивчала мистецтво разом з Огюстом Роденом та Едгаром Дега.[6]

Олімпіада

[ред. | ред. код]

Літні Олімпійські ігри 1900 року спочатку планувалися П'єром де Кубертеном лише для чоловіків. Згодом жінкам дозволити брати участь у п'яти видах спорту: гольф, теніс, вітрильний спорт, веслування та кінний спорт.[8] Другі сучасні Олімпійські ігри проходили в Парижі з травня по жовтень.[8] Загалом змагалися 997 спортсменів, серед яких 22 жінки.[9] Турнір не мав ані належного обладнання,[10] ані церемонії відкриття та закриття, а серед дисциплін були такі види спорту, як перетягування каната, запуск повітряних зміїв, політ на повітряній кулі та голубині перегони.[11] Олімпіада відбувалась в Парижі в той самий час, що й Всесвітня виставка, і багато людей вважали виставку популярнішою.[12] В журналі «Golf Illustrated» міжнародний турнір згадувався «у зв'язку з Паризькою виставкою».[13] Олімпіаду часто називали «Виставковий конкурс» або «Паризький всесвітній виставковий конкурс».[11][14] Пізніше історик Олімпійських ігор Білл Маллон зазначав: «Багато подій 1900 року вважалися показовими видами спорту. Дуже важко сказати, що було олімпійським видом спорту, а що ні». За словами Маллона, багато спортсменів не знали, що беруть участь в Олімпіаді.[15]

Маргарет Ебботт грає у гольф на Олімпійських іграх 1900 року в Комп’єні, Франція.

Маргарет Ебботт дізналася про турнір із газети. Вона хотіла відпочити від навчання й записалася на змагання разом із матір'ю — це був перший і єдиний випадок в історії Олімпіад, коли в одній дисципліні брали участь мати та донька.[16] Змагання з гольфу відбувалися окремо для чоловіків та для жінок.[17] Жіночий турнір під назвою «Prix de la ville de Compiègne» (укр. Приз міста Комп'єнь) відбувся 4 жовтня в Комп'єні, приблизно за 50 км від Парижа.[18] Змагання серед жінок проходили на 9 лунках на відстані від 68 ярдів (62 метри) до 230 ярдів (210 метрів),[19] а чоловічі — на 36 лунках.[14] Маргарет Ебботт стала першою серед десяти учасниць, що представляли Францію та США, вигравши з результатом 47 ударів.[20] Полін Віттер, що представляла гольф-клуб зі швейцарського Санкт-Моріца, посіла друге місце з 49 ударами; третьою стала американка Х'югер Пратт.[21] Мері Ебботт посіла сьоме місце з результатом 65 ударів.[22] Усі десять учасниць грали в довгих спідницях і капелюхах.[11] Мері Ебботт пізніше розказувала, що її донька перемогла, «…бо всі французькі дівчата, мабуть, неправильно зрозуміли суть гри, запланованої на той день, і прийшли грати на високих підборах й у вузьких спідницях».[23] Лише на декількох олімпійських змаганнях вручали медалі, які створив французький медальєр Фредерік-Шарль Віктор де Вернон; решта отримувала кубки, чаші та інші трофеї. Маргарет Ебботт вручили порцелянову чашу, прикрашену золотом.[8] За два дні про перемогу Ебботт в «жіночому турнірі з гольфу неподалік Парижу» повідомили у газеті «Chicago Tribune».[24]

Подальше життя

[ред. | ред. код]
Ебботт у «Chicago Tribune», 28 листопада 1902 року

До 1901 року Ебботт залишилася в Парижі та виграла чемпіонат Франції, перш ніж повернутися до Америки.[25] 9 грудня 1902 року вона одружилася з письменником Фінлі Пітером Данном. Як зазначає «Chicago Tribune», хоча весільна церемонія пройшла тихо й без надмірного показу, але вони отримували десятки телеграм від «літературних світил», серед яких сер Артур Конан Дойл.[24] Пізніше пара оселилася в Нью-Йорку.[26] Вони мали четверо дітей, їх син Філіп Данн став відомим сценаристом.[27] Маргарет продовжувала грати в гольф, однак не змагалась професійно через травму коліна, що сталася в дитинстві внаслідок падіння з велосипеда.[28] Записи про перебування Ебботт в Чиказькому гольф-клубі знищила пожежа 1912 року.[28] Маргарет Ебботт померла 10 червня 1955 року у віці 76 років у Гринвічі, штат Коннектикут.[11][8]

Визнання

[ред. | ред. код]

Маргарет Ебботт ніколи не усвідомлювала, що стала першою американкою-переможницею Олімпіади.[29] Про неї мало знали, доки 1973 року професор університету Флориди та член ради директорів Олімпійських ігор Пола Велч не побачила, що Ебботт згадується як олімпійська чемпіонка, і не вирішила дослідити її життя. Велч провела десятиліття, вивчаючи газетні статті, де згадувалися успіхи Ебботт у різних змаганнях із гольфу.[30] У середині 1980-х років вона зв'язалася з Філіпом, сином Ебботт, повідомивши йому про олімпійську перемогу його матері.[31] Аналізуючи причини її невідомості, Велч зауважила: «Ми не мали такого висвітлення, яке маємо сьогодні… Вона повернулася. Вона вийшла заміж. Вона створила сім'ю. Вона грала в гольф, але насправді не дуже захоплювалась турнірами».[11]

1984 року в журналі «Golf Digest» вийшла стаття Філіпа Данна «Моя мати, олімпійська чемпіонка з гольфу» (англ. My mother, the golf Olympian), в якій син Ебботт зауважив: «Не кожен день дізнаєшся, що твоя мати була олімпійською чемпіонкою через 80 з гаком років. Чемпіонка нам казала лише, що виграла чемпіонат Парижа з гольфу.»[32] 1996 року Ебботт визнано спортсменкою Олімпіади-1900 в офіційній програмі Олімпійських ігор в Атланті.[33] Після Олімпіади-1904 гольф зник з програми Олімпійських ігор на понад сто років, з'явившись знову лише на літніх Олімпійських ігор 2016 року.[34] 2018 року в газеті «The New York Times» був опублікований запізнілий некролог Ебботт.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ India Births and Baptisms - FamilySearch Historical Records
  3. ↑ Find a Grave — Find a Grave, 1996.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ Fox, (2018); Taylor, (2021); Rumore, (2021); Mallon та Jerris, (2011), с. 25.
  6. ↑ а б Fox, (2018); Rumore, (2021); Abbott, (1900); Taylor, (2021).
  7. ↑ Welch 1982.
  8. ↑ а б в г Taylor, (2021).
  9. ↑ Holmes, (2016); Lieberman, (2016).
  10. ↑ Holmes, (2016).
  11. ↑ а б в г д е Fox, (2018).
  12. ↑ Fox, (2018); Holmes, (2016); Costa та Guthrie, (1994), с. 124.
  13. ↑ University of Minnesota, (1900), с. 28.
  14. ↑ а б NBC Sports, (2021).
  15. ↑ Fox, (2018); Mallon, (1998), с. 129.
  16. ↑ Encyclopædia Britannica, (2006).
  17. ↑ Mallon, (1998), с. 129.
  18. ↑ Fox, (2018); Taylor, (2021); Olympics.
  19. ↑ Taylor, (2021); Olympics.
  20. ↑ Donnelley, (2010), с. 1903; Olympics; Emery, (1984), с. 62.
  21. ↑ Mallon, (1998), с. 131.
  22. ↑ Fox, (2018); Lieberman, (2016).
  23. ↑ Los Angeles Times, (1989); Warner, (2006), с. 87; Donnelley, (2010), с. 1903.
  24. ↑ а б Rumore, (2021).
  25. ↑ Rumore, (2021); Fox, (2018).
  26. ↑ Fox, (2018); Rumore, (2021).
  27. ↑ Ellis, (1969), с. 260.
  28. ↑ а б Welch, (1982), с. 754.
  29. ↑ Fox, (2018); Conner, (2014), с. 126.
  30. ↑ Holmes, (2016); Welch, (1982), с. 752.
  31. ↑ Fox, (2018); Holmes, (2016).
  32. ↑ Olympics, (2021); USOPM.
  33. ↑ University of Florida, (1996).
  34. ↑ Lieberman, (2016).

Джерела

[ред. | ред. код]

Вебсайти

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маргарет Ебботт

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргарет_Ебботт&oldid=43439789