Маргарита Колосов
![]() | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Шиманський Василь (внесок, журнали) о 11:17 UTC (693 хвилини тому). |
Маргарита Колосов | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Громадянство | ![]() ![]() |
Народження | 11 березня 2004 (20 років) ![]() Потсдам, Німеччина ![]() |
Спорт | |
Країна | ![]() ![]() |
Вид спорту | художня гімнастика ![]() |
![]() ![]() |
Маргарита Колосов (нім. Margarita Kolosov; 11 березня 2004, Потсдам, Бранденбург, Німеччина) — німецька художня гімнастка[1]. Вона є дворазовою (2021, 2024) чемпіонкою Німеччини з багатоборства[2]. Вона також є дворазовим командним срібним призером Чемпіонатів світу (у 2022 та 2023 роках).
З 2016 року Колосов тренується на федеральній базі у Фелльбаху у Юлії Раскіної[3]. Вона брала участь у паризькій Олімпіаді 2024 року в індивідуальному багатоборстві серед жінок, де посіла четверте місце.
У неї є дві сестри, Алісса і Вікторія[4]. Разом зі своєю сестрою, Маргарита Колосов почала займатися художньою гімнастикою в SC Potsdam в 2010 році, у віці 6 років[5]. Її головна мета — взяти участь у Олімпіаді, як і її кумир Маргарита Мамун, у Парижі 2024 року[6]. У 2020 році Маргарита разом із багатьма спортсменами знялася у кліпі Тіма Бендзко[de] на пісню «HOCH» (OLYMPIA TEAM D VERSION)[7].
У серпні 2016 року Колосов перейшла з СК «Потсдам» на федеральну тренувальну базу у Фелльбаху[6]. З 2017 по 2019 рік вона була чемпіонкою Німеччини серед юніорів у багатоборстві. Хоча в 2017 році вона виграла лише один фінал, у наступні два роки вона виграла всі чотири золоті медалі[8].
У 2018 році вона та Емелі Ербес брали участь у Чемпіонаті Європи 2018[en] у Гвадалахарі, Іспанія. Оскільки німецька старша група знялася незадовго до змагань, вони не могли брати участь у командній категорії, для якої була потрібна старша група. У багатоборстві серед юніорів Колосов була 14-ю[9]. На першому[en] Чемпіонаті світу з художньої гімнастики серед юніорів[en] у Москві в 2019 році вона посіла 15-е місце в командних змаганнях з Дар’єю Варфоломєєв[джерело?].
У 2020 році через пандемію COVID-19 Колосов змогла взяти участь лише в кількох змаганнях у своєму першому старшому сезоні. У 2021 році вона вперше виступила на Чемпіонаті Німеччини з художньої гімнастики[en] у старшій категорії та виграла всі золоті медалі в особистих змаганнях[10]. На своєму першому чемпіонаті Європи серед дорослих у Варні вона пройшла кваліфікацію до фіналу багатоборства, посівши 24 місце. Вона також дійшла до фіналу багатоборства на Чемпіонаті світу в Кітакюсю та посіла 16 місце, що є найкращим результатом німецької гімнастки з 2013 року[11]. Наприкінці року вона, разом із командою берлінського TSC, посіла друге місце в Бундеслізі з художньої гімнастики[12].
Сезон 2022 року вона розпочала, виступаючи на Кубку світу[en] в Афінах, де виграла бронзу з м’ячем і срібло зі стрічкою. На Кубку світу в Софії вона посіла 11 місце в багатоборстві і 8 місце у фіналі з м'ячем. У Ташкенті вона була 4-ю в багатоборстві після своєї одноклубниці Дар’ї Варфоломєєв, а також у фіналі з обручем. Вона виграла першу золоту медаль Німеччини на чемпіонаті світу у фіналі вправ з м'ячем[13]. Вона також завоювала срібло з булавами та була 5-ю у фіналі зі стрічкою. У Памплоні вона посіла 9-е місце в багатоборстві, кваліфікуючись лише до фіналу з м'ячем, де вона посіла 8-е місце, і обруча, де вона виграла золото[14]. У червні вона змагалася разом з Хеленою Ріпкен у Пезаро, де була 7-ю в багатоборстві та 4-ю у фіналі з м'ячем[15]. Тоді Колосов виступала на чемпіонаті Європи в Тель-Авіві разом із Варфоломєєв, старшою групою та двома юніорками Ладою Пущ[en] і Анною-Марією Шатохін[en]; вона була 15-ю в багатоборстві, 7-ю з обручем, 5-ю з м'ячем і 29-ю зі стрічкою[16]. На Кубку світу в Клуж-Напоці вона була 18-ю в багатоборстві і не пройшла у фінал[17]. Колосов також була відібрана на Чемпіонат світу в Софії разом з Варфоломєєв і старшою групою, де вона виграла срібло в командному заліку[18].
У 2023 році вона показала свою програму з булавами на першому етапі клубного чемпіонату Італії, де виступала за «Понтевеккіо Болонья»[19]. У березні вона виграла срібло в багатоборстві на турнірі Феллнах-Шміден і пройшла кваліфікацію до всіх чотирьох фіналів на предметах. У фіналі вона також виграла срібло зі стрічкою та м'ячем[20]. На першому кубку світу[en] в сезоні в Афінах вона допустила кілька помилок і пройшла лише у фінал зі стрічкою та булавами. Вона фінішувала 8-ю у фіналі зі стрічкою та виграла золото з булавами[21]. На Чемпіонаті світу 2023 року вона була 12-ю у фіналі багатоборства та кваліфікувалася у фінали з обручем і м’ячем, а також вона та решта німецької збірної виграли срібло в командному сегменті[22]. Її результат у багатоборстві забезпечив Німеччині другу квоту на літні Олімпійські ігри 2024 року[23].
Колосов виступала на чемпіонаті Європи 2024 року в Будапешті. Вона посіла 7 місце у фіналі багатоборства та кваліфікувалася до фіналу булав; однак у фіналі з булавами вона двічі впустила предмет і фінішувала на 8 місці[24]. На національному чемпіонаті Німеччини 2024 року Колосов стала чемпіоном у багатоборстві, випередивши Варфоломєєв, результат, який вважався несподіванкою, оскільки Варфоломєєв була чемпіоном світу 2023 року в кожній індивідуальній категорії[2]. Наступного дня, під час фіналу на предметах, вона виграла золото у фіналі з м'ячем і срібні медалі в обручі, кубиках і стрічці[25].
На кубку світу[en] в Мілані Колосов посіла п'яте місце в загальному заліку після втрати предметів у виконанні з булавами. Вона брала участь у трьох із чотирьох фіналів на предметах і посіла четверте місце з булавами, п’яте зі стрічкою та восьме з м’ячем[26].
У серпні вона брала участь у літніх Олімпійських іграх 2024 року. Вона пройшла кваліфікацію до фіналу, де посіла четверте місце після покращення своїх кваліфікаційних балів. Вона закінчила з невеликим відставанням від Софії Раффаелі, яка виграла бронзу[27]. Друга німкеня Дар'я Варфоломєєв, золота медалістка, втішила її після цього[28].
- ↑ KOLOSOV Margarita – FIG Athlete Profile. www.gymnastics.sport. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ а б Darja Varfolomeev verliert Mehrkampf-Titel überraschend an Margarita Kolosov [Darja Varfolomeev surprisingly loses all-around title to Margarita Kolosov]. swr.online (нім.). 6 червня 2024. Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ Margarita Kolosov – Deutscher Turner-Bund e.V. www.dtb.de. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Margarita Kolosov Profile (англ.), процитовано 31 липня 2024
- ↑ Zwei Charaktere – eine Leidenschaft. www.pnn.de (нім.). Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ а б Rhythmische Sportgymnastik: Die Vertrauten geben ihr Selbstvertrauen. Stuttgarter Zeitung (нім.). Stuttgart, Germany. Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Tim Bendzko – HOCH (OLYMPIA TEAM D VERSION) (англ.), процитовано 28 червня 2022
- ↑ Ergebnisse – Deutscher Turner-Bund e.V. www.dtb.de. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ 34th European Rhythmic Gymnastics Championships Results Book (PDF). European Gymnastics. 3 червня 2018. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Margarita Kolosov (SC Potsdam) dominiert die Deutschen Meisterschaften der Rhythmischen Sportgymnastik [Margarita Kolosov (SC Potsdam) dominates the German Championships of Rhythmic Gymnastics]. Deutscher Turner-Bund e.V. (de-DE) . 7 червня 2021. Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ Margarita Kolosov-Deutscher Turner-Bund e.V. www.dtb.de. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Bayer Leverkusen schreibt Geschichte. www.deutsche-turnliga.de (нім.). Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Historischer Weltcup-Sieg für eine deutsche Gymnastin. www.stb.de (нім.). Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Gymnastics - World Cup Rhythmic Gymnastics - Pamplona 2022 - Results. www.the-sports.org. Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ Gymnastics - World Cup Rhythmic Gymnastics - Pesaro 2022 - Results. www.the-sports.org. Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ 2022 European Championships Result Book (PDF). europeangymnastics.
- ↑ Gymnastics - World Cup Rhythmic Gymnastics - Cluj-Napoca 2022 - Results. www.the-sports.org. Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ 2022 World Championships Result Book (PDF). gym.longinestiming.
- ↑ Ritmica: grandiosi risultati alla prima prova di Serie A2!. Pontevecchio (it-IT) . 22 лютого 2023. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ Gymnastik International in Schmiden. Deutscher Turner-Bund e.V. (нім.). Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ Gymnastics - World Cup Rhythmic Gymnastics - Athens 2023 - Results. www.the-sports.org. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ Campeonato del mundo. rgvalencia2023.es. Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ Margarita Kolosov holt zweiten Olympia-Startplatz [Margarita Kolosov wins second Olympic starting place]. Süddeutsche.de (нім.). 24 серпня 2023. Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ RSG-EM in Budapest: Varfolomeev holt Gold mit dem Band [Rhythmic Gymnastics European Championships in Budapest: Varfolomeev wins gold with the ribbon]. www.stb.de (нім.). 26 травня 2024. Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ Varfolomeev dominiert die Gerätefinals [Varfolomeev dominates the event finals]. Deutscher Turner-Bund (нім.). 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Varfolomeev glänzt in Mailand: Mehrkampf-Sieg und Gesamtweltcup [Varfolomeev shines in Milan: all-around victory and overall World Cup]. www.stb.de (нім.). 24 червня 2024. Процитовано 24 червня 2024.
- ↑ Einzel-Gymnastinnen ziehen souverän ins Finale [Darja Varfolomeev is Olympic champion]. Deutscher Turner-Bund (нім.). 9 серпня 2024. Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ Stellmacher, John (9 серпня 2024). "Means everything to me": Varfolomeev, gymnastics Olympic champion. aussiedlerbote.de (англ.). Процитовано 10 серпня 2024.