Маргарита Лейнінгенська
Маргарита Лейнінгенська | |
---|---|
нім. Margarita zu Leiningen | |
Ім'я при народженні | Маргарита Ілеана Вікторія Александра |
Народилася | 9 травня 1932 Кобург, Веймарська республіка |
Померла | 16 червня 1996 (64 роки) Юберлінген, Німеччина ·самогубство |
Поховання | біля церкви Христа Спокутувача у Зігмарінгені |
Країна | Німеччина |
Національність | німкеня |
Знання мов | німецька |
Суспільний стан | титулярна княгиня Гогенцоллерна-Зігмарінгена |
Попередник | Маргарита Карола Саксонська |
Наступник | Катаріна фон Цомер |
Рід | Лейнінгени, Гогенцоллерни-Зігмарінгени |
Батько | Карл Лейнінгенський |
Мати | Романова Марія Кирилівна |
Брати, сестри | Prince Emich, 7th Prince of Leiningend, Prince Karl of Leiningend, Princess Kira Melita of Leiningend, Princess Mechtilde of Leiningend, Prince Friedrich of Leiningend і Prince Peter of Leiningend |
У шлюбі з | Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн |
Діти | Карл Фрідріх, Альбрехт Йоганн, Фердинанд |
Герб князівства Гогенцоллерн-Зігмарінген | |
Принцеса Маргарита Лейнінгенська (нім. Margarita zu Leiningen), повне ім'я Маргарита Ілеана Вікторія Александра Лейнінгенська (нім. Margarita Ileana Viktoria Alexandra Prinzessin zu Leiningen), 9 травня 1932 — 16 червня 1996) — німецька принцеса з дому Лейнінгенів, донька титулярного князя Лейнінгену Карла III та російської княжни Марії Кирилівни Романової, дружина титулярного князя Гогенцоллерна-Зігмарінгена Фрідріха Вільгельма.
Маргарита народилась 9 травня 1932 року у Кобурзі. Була четвертою дитиною та другою донькою в родині титулярного спадкоємного принца князівства Лейнінген Карла та його дружини Марії Романової. Мала старшу сестру Кіру та братів Еміха і Карла. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми, двоє з яких вижили. Мешкала родина в Аморбаху, де була основна резиденція Лейнінгенів. Також князівському дому належав замок Вальдляйнінген.[1][2]
Влітку 1939 року батько Маргарити став титулярним князем Лейнінгену. Під час Другої світової війни він служив на флоті. У вересні 1944 року потрапив у радянський полон. Помер у серпні 1946 року в таборі військовополонених під Саранськом.[3] Родина залишилась у скрутних фінансових умовах.
У 19 років Маргарита взяла шлюб із титулярним спадкоємним принцом князівства Гогенцоллерн-Зігмарінген Фрідріхом Вільгельмом. Цивільна церемонія пошлюблення пройшла 5 січня 1951 року в Зігмарінгені. Вінчання відбулося в Аморбаху на 27-й день народження нареченого, 3 лютого 1951 року.[4] Вже за півроку принцеса завагітніла. У жовтні вона дізналася про смерть матері в Мадриді, де та навідувала брата. У квітні 1952 року Маргарита народила первістка. Всього в подружжя було троє синів:
- Карл Фрідріх (нар. 1952) — титулярний князь Гогенцоллерна-Зігмарінгена від 2010 року, вокаліст і саксофоніст групи «Charly and the Jivemates»,[5] перебуває у другому шлюбі, має чотирьох дітей;
- Альбрехт Йоганн (нар. 1954) — одружений з Наталі Рокабадо де Вьєтс, має двох дітей;
- Фердинанд (нар. 1960) — інженер та архітектор, одружений з графинею Ілоною Калнокі де Курушпатак, має трьох дітей.
У лютому 1965 року її чоловік став титулярним князем Гогенцоллерна-Зігмарінгена.
16 червня 1996 року принцеса вчинила самогубство.[6] Похована біля церкви Христа Спокутувача у Зігмарінгені.[7]
Фрідріх Вільгельм після смерті дружини усамітнився в заміській садибі Йозефслюст і відкрив замок Зігмаринген для публіки.[8] Більше не одружувався. Пішов з життя 16 вересня 2010 року.
Ернст Леопольд | Марія Баденська | Герман Гогенлое-Лангенбурзький | Леопольдіна Баденська | Володимир Олександрович | Марія Павлівна | Альфред Единбурзький | Марія Олександрівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Еміх | Феодора Гогенлое-Лангенбурзька | Кирило Володимирович | Вікторія Меліта Саксен-Кобург-Готська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл III | Марія Романова | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Маргарита | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Офіційний сайт замку Вальдляйнінген [1] [Архівовано 27 грудня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Хроніка замку Вальдляйнінген [2] [Архівовано 4 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Русская эмиграция и фашизм: Статьи и воспоминания [3] [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Світлина з весілля [4]
- ↑ Офіційний сайт групи «Charly and the Jivemates» [5] [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Стаття «Розлучення у Гогенцоллернів» від 13 березня 2010 року [6] [Архівовано 2 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Церква Христа Спокутувача [7] [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Стаття у «The Telegraph» від 13 жовтня 2010 року [8] [Архівовано 27 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Лейнінгени [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 27 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Маргарити Лейнінгенської [Архівовано 21 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Вільгельма Гогенцоллерна-Зігмарінгена [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)