Марга Фаульштіх
Марга Фаульштіх | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 16 червня 1915[1] ![]() Веймар, Німецький Райх ![]() |
Померла | 1 лютого 1998[1] (82 роки) ![]() Майнц, Німеччина ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Місце проживання | Німеччина ![]() |
Діяльність | хімік ![]() |
Галузь | хімія ![]() |
Відома завдяки | розробка оптичних лінзd ![]() |
Знання мов | німецька ![]() |
Заклад | Schott AGd ![]() |
Марга Фаульштіх (нім. Marga Faulstich, 16 червня 1915 — 1 лютого 1998) — німецька хімікиня скла. Упродовж 44 років працювала у Schott AG[en]. За цей час працювала над більш ніж 300 видами оптичного скла. 40 патентів було зареєстровано на її ім'я. Перша жінка-директорка Schott AG.
Марга Фаульштіх народилася у Веймарі в 1915 році. Мала двох рідних братів. У 1922 році сім'я переїхала в Єну, де Фаульштіх відвідувала середню школу. Після закінчення середньої школи в 1935 році почала стажування як асистентка в компанії Schott AG, одному з провідних виробників оптичного і технічного скла в Європі. У перші роки роботи там працювала над розробкою тонких плівок. Результати фундаментальних досліджень того часу досі використовуються у виробництві сонцезахисних окулярів, антивідбивних лінз, і скляних фасадів.
Талановита молода жінка, Фаульштіх швидко просувалася кар'єрою — від асистентки до фахівчині, далі до наукової співробітниці, і, нарешті, вченої. Її наречений загинув у Другій світовій війні, і з тих пір вона зосередилася на роботі. У 1942 році вивчала хімію, продовжуючи працювати на Schott. Через зміну ситуації після Другої світової не змогла закінчити навчання. Єна належала до радянської зони окупації; однак, в Єні знаходилися найбільш передові підприємства скловаріння у світі, і західні союзники хотіли отримати і використовувати це ноу-хау. Таким чином, 41 фахівця і менеджера Schott перевезли у західний сектор, у тому числі і Маргу Фаульштіх.
У 1949 році в Ландсгуті побудовано нову науково-дослідну лабораторію, щоб люди із Schott могли продовжувати свою роботу. Однак після того, як у 1948 році завод в Єні було націоналізовано, а в 1949 році остаточно закріпився розподіл Німеччини, було вирішено, що в Майнці буде побудовано новий завод для «41 склодува» з Schott.
Новий завод у районі Нойштадт («Нове місто») на околиці Майнца був відкритий у 1952 році. Тут Марга Фаульштіх продовжила роботу з дослідження і розробки нових оптичних лінз, особливо лінз для мікроскопів і біноклів. Окрім своїх досліджень, Фаульштіх керувала розплавом у тиглі.
Марга Фаульштіх отримала міжнародне визнання за винахід легкої лінзи для окулярів SF 64, яку відзначили у 1973 році в США нагородою R&D 100 Awards як одну з найважливіших новацій року.[2][3] У 1979 році вона пішла на пенсію, пропрацювавши в Schott AG 44 роки. Наступні кілька років вона подорожувала, але, як і раніше, читала лекції і доповіді на конференціях, присвячених хімії скла. Марга Фаульштіх померла 1 лютого 1998 року в Майнці, у віці 82 років.
Компанія Google присвятила їй дудл 16 червня 2018 року.[4]
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ R&D 100 Award Winners & Finalists 1973. www.rd100conference.com (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Немецкие женщины – изобретатели и ученые. DW.COM (рос.). Deutsche Welle. 8 березня 2006. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Marga Faulstich’s 103rd Birthday. www.google.com (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- Von Jena nach Mainz – und zurück. Schott-Geschichte zwischen Kaltem Krieg und deutscher Wiedervereinigung [From Jena to Mainz and back: The story of Schott between the Cold War and German reunification] (PDF) (нім.). Mainz: Schott Glaswerke [Schott Glassworks]. 1995. Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2008. Процитовано 19 січня 2014.
- Germany's Female Inventors. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 19 січня 2014.