Мардоній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мардоній
дав.-гр. Μαρδόνιος
Народився6 століття до н. е.
Помер479 до н. е.
Платеї, Thiva Municipalityd, Беотія, Центральна Греція
·загиблий у бою
Країна Імперія Ахеменідів
Діяльністьофіцер
УчасникГреко-перські війни
Військове званнягенерал
БатькоГобрій[1]
У шлюбі зArtazostred[1]
ДітиArtontesd

Мардоній (дав.-гр. Μαρδόνιος; ? — 479 до н. е.) — перський полководець.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Був одружений з дочкою царя Дарія. Вирізняючись особливою хоробрістю, був справжнім деспотом та не користувався любов'ю свого війська.[2]

Брав участь у придушенні повстання малоазійських греків у 502 до н. е. Навесні 492 р. він попрямував через Сирію та Месопотамію в Кілікію, а звідси до Геллеспонту для переправи до Європи. Флот його йшов біля берега. По дорозі був зайнятий острів Тасос і частина Македонії. Проте при Афоні буря потопила 300 кораблів і 20 000 воїнів, у той час як фракійське плем'я бригів розбило сухопутні перські загони. Після таких значних втрат Мардоній повернувся в Азію і на час втратив вище начальство.

За Ксеркса йому знову вдалося піднестися і переконати царя здійснити новий похід до Греції. Після Саламінської битви (480 до н. е.) Мардоній умовив Ксеркса повернутися до Азії, а сам залишився із 300 000 війська, щоб завершити підкорення Греції.

Перезимувавши у Фессалії, він рушив на Афіни, взяв місто, спустошив країну, але запропонований ним мир греки не прийняли. У 479 до н. е. відбулася вирішальна битва при Платеях, в якій було розбито перське військо, а сам Мардоній загинув від руки спартанця Аємнеста.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Любкер Ф. Mardonius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 826.
  2. Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2009.

Література

[ред. | ред. код]
  • Балух В. Історія Стародавньої Греції: Курс лекцій / В. Балух, Ю. Макар. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. — С.127.