Перейти до вмісту

Маринич Василь Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Маринич
Маринич Василь Сергійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження2001(2001)
с. Тараски Хмільницький район Вінницька область, Україна
Смертьквітень 2022
під селищем Солодким Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС України
Рід військ Національна гвардія
Формування Полк «Азов»
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Василь Сергійович Маринич — молодший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Маринич народився 2001 року в селі Тараски Хмільницького району Вінницької області. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі здобув медичну освіту. Був призваний на військову службу до військової частини 3008 Нацгвардії у м. Вінниця й вирушив на схід України ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Служив бойовим медиком у батальйоні особливого призначення. Проявив себе відповідальним воїном, на собі витягував з прицільного ворожого вогню побратимів, брав у полон окупантів, рятував життя пораненим захисникам та цивільним. Загинув Василь Маринич у квітні 2022 року в бою з ворогом під селищем Солодким Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області. Медик, ризикуючи власним життям, витяг на собі з-під обстрілів двох поранених командирів та надав їм першу медичну допомогу. Поховали Василя Маринича 14 квітня 2022 року в рідному селі Тараски (з 2020 року — Уланівської сільської територіальної громади) на Вінниччині. Його посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню[1][2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рятував бійців під обстрілами і брав полонених: на Донбасі загинув 21-річний медик. Главред (укр.). 6 липня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
  2. Чудновський, Валерій (5 липня 2022). Йому навіки 21. Про героїзм медика Василя Мариніча, який загинув у боях на Донеччині. 20 хвилин (укр.). Процитовано 2 вересня 2022.
  3. Опубліковано чергові укази про нагородження воїнів. Посмертно – 59. Новинарня (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]