Маринич Василь Сергійович
| Василь Маринич Маринич Василь Сергійович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2001 с. Тараски Хмільницький район Вінницька область, Україна | |
| Смерть |
квітень 2022 під селищем Солодким Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 Полк «Азов» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Василь Сергійович Маринич — молодший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Василь Маринич народився 2001 року в селі Тараски Хмільницького району Вінницької області. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі здобув медичну освіту. Був призваний на військову службу до військової частини 3008 Нацгвардії у м. Вінниця й вирушив на схід України ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Служив бойовим медиком у батальйоні особливого призначення. Проявив себе відповідальним воїном, на собі витягував з прицільного ворожого вогню побратимів, брав у полон окупантів, рятував життя пораненим захисникам та цивільним. Загинув Василь Маринич у квітні 2022 року в бою з ворогом під селищем Солодким Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області. Медик, ризикуючи власним життям, витяг на собі з-під обстрілів двох поранених командирів та надав їм першу медичну допомогу. Поховали Василя Маринича 14 квітня 2022 року в рідному селі Тараски (з 2020 року — Уланівської сільської територіальної громади) на Вінничині. Його посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню[1][2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рятував бійців під обстрілами і брав полонених: на Донбасі загинув 21-річний медик. Главред (укр.). 6 липня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ Чудновський, Валерій (5 липня 2022). Йому навіки 21. Про героїзм медика Василя Мариніча, який загинув у боях на Донеччині. 20 хвилин (укр.). Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ Опубліковано чергові укази про нагородження воїнів. Посмертно – 59. Новинарня (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 5 травня 2022 року № 312/2022 «Про відзначення державними нагородами України»