Маринич Віталій Петрович

Зовнішні відеофайли
	Загиблий під Волновахою Віталій Маринич з Рокитного готувався до весілля на YouTube // TVRivne1, 20 квітня 2015

Маринич Віталій Петрович
Маринич Віталій Петрович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	2 лютого 1992; Рокитне, Рівненська область
Смерть	22 травня 2014 (22 роки); Ольгинка, Донецька область
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бій під Волновахою;
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маринич.

Віта́лій Петро́вич Мари́нич (нар. 2 лютого 1992, смт Рокитне, Рівненська область, Україна — пом. 22 травня 2014, поблизу смт Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 2 лютого 1992 року в селищі міського типу Рокитне на Рівненщині. 2008 року закінчив навчально–виховний комплекс «Школа І-ІІІ ст. — ліцей» смт Рокитне, 2010-го — Рокитнівський професійний ліцей, та здобув професію «Муляр, пічник, штукатур». З квітня 2010 по квітень 2011 проходив строкову військову службу на посаді механіка автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ» (місто Київ).

З вересня 2012 року по лютий 2014 року працював на посаді пожежного-рятівника 10-ї державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області в смт Рокитне, молодший сержант служби цивільного захисту. Мешкав у великій дружній родині, з батьками, двома братами, невісткою та племінником. В лютому 2014 року звільнився з частини ДСНС, планував поїхати на заробітки та одружитися.

З початком російської збройної агресії проти України призваний за частковою мобілізацією 10 квітня 2014 року.

Солдат, розвідник розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах^[1], та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху.^[2] У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади^[3]. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць.

Тіла загиблих під Волновахою двома літаками доставили у Рівненський аеропорт, прощальна церемонія відбулася на 233-му загальновійськовому полігоні смт Нова Любомирка. Серед загиблих троє рівнян: 34-річний водій-санітар з Радивилівщини Андрій Нечипорук та двоє розвідників з Рокитнівського району — 22-річний Віталій Маринич та 23-річний Леонід Озеранчук^[4].

27 травня 2014 року Віталія поховали на кладовищі смт Рокитне. Залишились батьки, двоє братів та наречена.

Нагороди

4 червня 2015 року Указом Президента України разом із іншими бойовими побратимами, які загинули із Віталієм Мариничем у бою під Волновахою, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»^[5].

Вшанування пам'яті

У серпні 2014 року в Рокитному біля районного будинку культури відбулося урочисте відкриття стели героям «Небесної сотні» та військовослужбовцям, які загинули в зоні АТО. Окремі стенди присвячені бійцям, котрі загинули на Сході України, Леоніду Озеранчуку та Віталію Мариничу з Рокитного, Станіславу Кулакевичу з села Блажево^[6].

На фасаді будівлі НВК «Школа — ліцей» в смт Рокитне по вул. Жовтнева, 8 відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Віталія Маринича.

У Рокитнівській пожежній частині, де служив Віталій, на фасаді будинку відкрито меморіальну дошку на його честь^[7].

Примітки

↑ Бойовики ДНР напали на українських військових під Волновахою (рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 13 липня 2017.
↑ Міноборони повідомило подробиці сутичок біля Волновахи і Рубіжного. Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
↑ Найбільші втрати під час АТО: в боях під Волновахою загинули 16 військових // УНІАН. 2014-05-22. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
↑ Вони загинули за нас // «День», 5 червня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
↑ Указ Президента України № 311/2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2016.
↑ У Рокитному встановили стелу героям «Небесної сотні» та бійцям, загиблим в АТО // «Четверта влада», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 13 липня 2017.
↑ У Рокитному встановили меморіальну дошку — рятувальнику, який загинув під Волновахою // «Рівне вечірне», 28 листопада 2014. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2017.

Джерела

Маринич Віталій Петрович [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Маринич Віталій Петрович // Український меморіал.
Маринич Віталій Петрович // Революція гідності. Війна. Рівненщина. Сайт пам'яті загиблих.
Рівне: рятувальники Головного управління ДСНС долучилися до вшанування пам'яті загиблих героїв^{[недоступне посилання з вересня 2019]} // Офіційний сайт ГУ ДСНС України у Рівненській області, 26 травня 2014.

[1] Бойовики ДНР напали на українських військових під Волновахою (рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 13 липня 2017.

[2] Міноборони повідомило подробиці сутичок біля Волновахи і Рубіжного. Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.

[3] Найбільші втрати під час АТО: в боях під Волновахою загинули 16 військових // УНІАН. 2014-05-22. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 13 липня 2017.

[4] Вони загинули за нас // «День», 5 червня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 13 липня 2017.

[5] Указ Президента України № 311/2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2016.

[6] У Рокитному встановили стелу героям «Небесної сотні» та бійцям, загиблим в АТО // «Четверта влада», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 13 липня 2017.

[7] У Рокитному встановили меморіальну дошку — рятувальнику, який загинув під Волновахою // «Рівне вечірне», 28 листопада 2014. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]