Маркакольський район
| Маркакольський район | |
|---|---|
| каз. Марқакөл ауданы | |
| |
| Основні дані | |
| Область: | Східноказахстанська область |
| Утворений: | 1928 року |
| Населення (2009): | 12477 осіб[1] |
| Площа: | 11029,17[2] км² |
| Густота населення: | 1,13 осіб/км² |
| Населені пункти та округи | |
| Адміністративний центр: | село Маркаколь |
| Кількість сільських округів: | 5 |
| Сільських населених пунктів: | 23 |
| Влада | |
| |
Маркако́льський район (каз. Марқакөл ауданы, рос. Маркакольский район) — адміністративна одиниця у складі Східноказахстанської області Казахстану. Адміністративний центр — село Маркаколь.
Населення — 12477 осіб (2009; 19027 у 1999, 22493 у 1989).
Маркакольський район був утворений у складі Семипалатинського округу 17 січня 1928 року з частин Дарчої та Прикордонної волостей Зайсанського повіту Семипалатинської області (затверджено ВЦВК 3 вересня 1928 року)[3]. До його складу увійшли сім сільрад (Буранівська, Черняєвська, Гірська, Успенська, Чумецька, Алексієвська, Архиповська) і три аулради (Чигировська, Кальджирська, Терсайська)[4]. Постановою ВЦВК від 23 липня 1930 року в Казакській АРСР було ліквідовано окружний поділ та введено районний, у зв'язку з чим Маркакольський район було скасовано, а його територія розподілена між Зайсанським і Катон-Карагайським районами[5], що мали з 17 грудня 1930 року пряме республіканське підпорядкування. Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 16 жовтня 1939 року за рахунок розукрупнення Зайсанського і Катон-Карагайського районів був знову утворений Маркакольський район у складі Східно-Казахстанської області, що складався з десяти сільрад: Кальджирської, Успенської, Чигировської, Бобровської, Бугумуюзовської, Орловської, Пролетарської[6]. Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 13 серпня 1954 року частина сільрад була об'єднана: Успенська та Алексієвська — в Алексієвську, Бугумуюзовська й Орловська — в Орловську, Кальджирська і Чигировська — в Чигировську[7]. Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 26 вересня 1957 року були об'єднані сільради: Бобровська, Орловська і Пролетарська — в Бобровську, Бурановська і Чигиривська — в Бурановську, Горнівська й Архиповська — в Горнівську[8].
Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 2 січня 1963 року Маркакольський район вдруге скасовано, територія увійшла до складу Курчумського сільського району[9]. Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 31 грудня 1964 року поділ на сільські та промислові райони було ліквідовано, до відновленого Маркакольського району зі складу Курчумського району були передані сільради: Алексієвська, Бобровська, Бурановська, Горнівська[10]. Рішенням Східно-Казахстанського облвиконкому від 12 липня 1967 року № 353 відповідно до постанови Ради Міністрів Казахської РСР від 29 травня 1967 року утворено Черняєвську сільраду[11]. Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 28 червня 1972 року утворено Каройську сільраду[12].
Указом Президента Республіки Казахстан від 23 травня 1997 року вкотре ліквідовано Маркакольський район, територія увійшла до складу Курчумського району Східноказахстанської області[13]. 28 грудня 2023 року було прийнято, що з 1 січня 2024 року Маркакольський район відновлено[14].
До складу району входять 5 сільських округів:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Акбулацький сільський округ | - | 2925 | 2083 | 738 | Акбулак | 3 |
| Буранівський сільський округ | - | 4889 | 4067 | 2901 | Буран | 5 |
| Калжирський сільський округ | - | 3488 | 3471 | 2543 | Калжир | 4 |
| Маркакольський сільський округ | - | 8783 | 7407 | 5124 | Маркаколь | 6 |
| Тоскаїнський сільський округ | - | 2408 | 1999 | 1171 | Тоскаїн | 5 |
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Маркаколь | 5 629 | 4 979 | 3 489 |
| 2 | Калжир | 1 981 | 2 127 | 1 576 |
| 3 | Буран | 2 976 | 2 406 | 1 506 |
- ↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Совместные постановление Восточно-Казахстанского областного акимата от 11 апреля 2024 года № 90 и решение Восточно-Казахстанского областного маслихата от 12 апреля 2024 года № 12/93-VIII. Зарегистрировано Департаментом юстиции Восточно-Казахстанской области 23 апреля 2024 года № 9008-16 «Об установлении границ Катон-Карагайского, Курчумского районов и районов Марқакөл, Үлкен Нарын Восточно-Казахстанской области» - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан (рос.)
- ↑ Справочник по административно-территориальному делению Казахстана (август 1920 г. — декабрь 1936г), А-А, 1956., С. 200.
- ↑ Государственный архив Восточно-Казахстанской области (ГАВКО), ф. 752, оп. 2, д. 489, л. 33.
- ↑ Справочник по административно-территориальному делению Казахстана (август 1920 г. — декабрь 1936г.), А-А, 1956, — С. 212.
- ↑ Государственный архив Восточно-Казахстанской области (ГАВКО), ф. 752, оп. 2, д. 147, л. 1.
- ↑ Центральный государственный архив (ЦГА) РК, ф. 1109, оп.5, д. 511, л. 104
- ↑ ЦГА РК, ф. 1109, оп. 5, д. 633, л. 32.
- ↑ Ведомости Верховного Совета СССР, 1963 г., № 12, с. 169—172
- ↑ Ведомости Верховного Совета Казахской ССР, 1965 г., № 2, с. 44.
- ↑ ГАВКО, ф. 176, оп. 3, д.1061, л. 15.
- ↑ Ведомости Верховного Совета Казахской ССР, 1972, № 29, с. 37.
- ↑ Газета «Казахстанская правда», 24 мая 1997, № 121.
- ↑ Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |