Перейти до вмісту

Маркарян Беніамін Єгішевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Беніамін Єгішевич Маркарян[1]
вірм. Բենիամին Եղիշեի Մարգարյան
Народився29 листопада 1913(1913-11-29)
Шулавері
Помер29 вересня 1985(1985-09-29) (71 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
ПохованняБюракан
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьвірмени[2]
Діяльністьастроном, викладач університету
Alma materЄреванський університет,
Ленінградський університет
Галузьастрономія
ЗакладБюраканська астрофізична обсерваторія,
Єреванський університет
Вчене званняакадемік[2]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ЧленствоАкадемія наук Вірменської РСР[2]
МАС
ПартіяВКП(б)[2]
Відомий завдяки:галактики Маркаряна
Брати, сестриМаркарян Маро Єгішевнаd
Нагороди
орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Сталінська премія заслужений діяч науки Вірменської РСР

Беніамі́н Єгі́шевич Маркаря́н — вірменський радянський астроном, академік АН Вірменської РСР (1971).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селі Шулавері (нині це Грузія). 1938 року закінчив Єреванський університет, 1941 — аспірантуру Ленінградського університету. З 1944 працював у Бюраканській астрофізичній обсерваторії (у 1952—1957 — заступник директора, з 1957 — завідувач відділом галактик). У 1943—1957 викладав у Єреванському університеті.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Наукові праці належать до зоряної і позагалактичної астрономії. Розробив теорію флуктуації спостережуваного розподілу зір з урахуванням космічного поглинання. Спільно з В. А. Амбарцумяном встановив існування в Галактиці молодих, нестійких зоряних систем — асоціацій, наявність яких свідчить, що процес зореутворення триває і досі, до того ж зірки народжуються групами. Розробив класифікацію розсіяних зоряних скупчень, вивчив особливості їх розподілу та окреслив за їх допомогою розташування спіральних рукавів Чумацького шляху. Виявив існування серед яскравих галактик особливої категорії об'єктів, що мають аномальні кольори та спектральні характеристики. Для пояснення виявленого явища першим висунув ідею про наявність у ядер галактик ультрафіолетового (УФ) випромінювання нетеплової природи. Розробив спеціальну методику і провів перший спектральний огляд неба з бюраканським метровим телескопом Шмідта у поєднанні з набором об'єктивних призм. На знімках огляду виявив слабкі галактики (13—17-ї зоряної величини), що мають інтенсивний УФ-континуум, обумовлений надлишком УФ-випромінювання. Подальші дослідження в різних обсерваторіях довели, що ці об'єкти, які отримали назву галактик Маркаряна, становлять великий клас активних утворень у Метагалактиці. Значна їх частина має радіо-, інфрачервоне і рентгенівське випромінювання, а понад 10 % притаманні особливості галактик Сейферта. Серед них є також квазари та об'єкти типу BL Ящірки.

Звання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркарян Беніамін Єгішевич // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 268. — ISBN 966-613-263-X.
  2. а б в г Հայկական սովետական հանրագիտարանԵրևան: 1981. — Т. 7. — С. 301–302.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Маркарян Вениамин Егишевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)