Маркевич Арсеній Іванович

Арсеній Іванович Маркевич
Арсеній Іванович Маркевич
рос. Арсений Иванович Маркевич
	Арсеній Маркевич Арсеній Маркевич
Ім'я при народженні	рос. Арсений Иванович Маркевич
Народився	30 березня 1855; Брест-Литовськ
Помер	17 січня 1942 (86 років); Ленінград
Країна	Російська імперія
Діяльність	науковець, викладач університету
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	історія, археологія
Заклад	Таврійська учена архівна комісія
Вчене звання	член-кореспондент АН СРСР
Членство	Академія наук СРСР
Нагороди

Арсеній Іванович Маркевич (30 березня 1855 р. — 17 січня 1942 р.) — російський радянський історик, найбільш відомий дослідженнями історії Кримського півострову.

Біографія

Народився у місті Брест-Литовськ, де закінчив гімназію.

Вищу освіту здобув у Варшавському університеті. По закінченні університету деякий час викладав російську на церковнослов'янську мови. Справжнім його захопленням стала історія Криму, куди Маркевич переїхав у 1883 році.

У 1887-му за його активної участі створено перше наукове товариство Криму — «Таврійська учена архівна комісія».

У 1918 Арсеній Маркевич брав активну участь у створенні Таврійського університету, де працював багато років по тому.

У 1927 обраний членом-кореспондентом до Академії наук СРСР.

Помер у блокадному Ленінграді 17 січня 1942 року.

Родина

Виховав двох синів та доньку.

Зять — науковець-математик, доктор фізико-математичних наук Микола Кошляков (1891—1958)^[1].
- Онук — механік-теоретик, прикладний математик, доктор фізико-математичних наук Володимир Кошляков (1922—2009).
- Онук — океанолог, доктор фізико-математичних наук Михайло Кошляков (1930—2021).

Оцінки

Наукова діяльність Арсенія Маркевича викликає різні оцінки — багато дослідників вважають його одним з «батьків» новітньої кримської історіографії.

У 1990—2000-х відбулася низка заходів, присвячених його пам'яті та популяризації його творчості^[2].

З іншого боку, окремі діячі кримсько-татарського національного руху звинувачують його у прихильності до великодержавного погляду на історію Криму, і неналежній увазі до місця та прав кримськотатарського народу^[3].

Праці

Наукову спадщину Арсенія Маркевича складають розвідки, що стосуються різних аспектів історії Криму, головним чином XIX ст. Крім того, він виступав як археограф, збирач архівів, що стосувалися різних періодів історії Кримського півострову.

(рос.)Движение населения в Крыму и переселение крымских татар в Турцию.
«З культурної минувшини Криму XIX ст.»: Короткі нариси // Збірник історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії Наук.- Київ, 1930.- № 89.- С.107—158.
(рос.)Юрий Крижанич и его литературная деятельность. Историко-литературный очерк // Варшавские университетские известия.- Варшава,1876.- N1.- С. I-Х, 1-122; N2.- С. 1-103.
(рос.)Крым в русской поэзии: Сборник стихотворений. Симферополь. 1897; 2-е доп. изд. Симферополь. тип. С. Б. Синани 1902. 275 с.
(рос.)Н. В. Гоголь и В. А. Жуковский в Крыму. Симферополь. 1902.
(рос.)Островок в Казачьей бухте, как предполагаемое место кончины Св. Климента, папы римского // Известия Таврической учёной архивной комиссии. Симферополь, 1909. № 43. С. 105—114.
(рос.)Пушкин в Крыму и Крым в произведениях Пушкина. Симферополь. 1887.
(рос.)Святые Кирилл и Мефодий, их жизнь, деятельность и заслуги: Речь, произнесённая в Симферополской мужской гимназии 6-го апреля 1885 года. Симферополь, 1885. [4], 52 с.
(рос.)Симферополь, его исторические судьбы, старина и недавнее прошлое. [Симферополь], 1924.
(рос.)Симферопольский детский приют имени графини А. М. Адлерберг (к шестидесятилетию существования): Краткий исторический очерк / А. И. Маркевич. — Симферополь, 1915. — 71 с.
(рос.)Таврическая губерния во время Крымской войны [Архівовано 15 серпня 2015 у Wayback Machine.]. Симферополь, 1905. (Переизд.: Симферополь, 1994. ISBN 5-7707-1838-2)
(рос.)Taurica. Опыт указателя сочинений, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще. Вып. 1.- Симферополь, 1894; Вып. 2.- Симферополь, 1898; Вып. 3.- Симферополь, 1902.

Примітки

↑ Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини
↑ Степан Сыч, В Симферополе презентуют книгу "Арсений Маркевич: Страницы истории крымского краеведения [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Али Хамзин, Истонное лицо профессора Арсения Маркевича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 2008 г., сайт «Alem-i Medeniye» (рос.)

Джерела та література

О. О. Синявська. Маркевич Арсеній Іванович [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 512. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Непомнящий А. А., Арсений Маркевич — организатор краеведческого движения в Крыму // Учёные записки ТНУ. — Симферополь. — Т. 8(45). (рос.)
Кошлякова Е. А., Памяти А. И. Маркевича // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. — Симферополь, 1961. — Т. 7. — С. 233—238. (рос.)
Линниченко И. А., А. И. Маркевич. Биографические воспоминания и список трудов. — 1904. — 67 с. (рос.)
Непомнящий А., Арсений Маркевич: страницы истории крымского краеведения. — Бизнес-Информ, 2005. (рос.)

Посилання

Персональна сторінка Арсения Ивановича Маркевича на офіційному сайті РАН (рос.)
Архивы ИТУАК [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Грибоедовский визит на Юг в творчестве А. И. Маркевича [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини

[2] Степан Сыч, В Симферополе презентуют книгу "Арсений Маркевич: Страницы истории крымского краеведения [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Али Хамзин, Истонное лицо профессора Арсения Маркевича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 2008 г., сайт «Alem-i Medeniye» (рос.)

[1]

[2]

[3]