Марки
- Це стаття про журнал. Див. також статтю Поштова марка
 | ||||
| Обкладинка першого номера журналу (березень 1896) | ||||
| Країна видання | Російська імперія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | філателія | |||
| Періодичність виходу | щомісячно, але виходив нерегулярно | |||
| Мова | російська і французька мова | |||
| Адреса редакції | Київ | |||
| Головний редактор | С. Д. Соломкін, пізніше Г. Я. Шульгевіч | |||
| Видавець | С. Д. Соломкін, пізніше Г. Я. Шульгевіч | |||
| Засновник | С. Д. Соломкін, МОСПМ, Київський гурток збирачів поштових марок | |||
| Засновано | 1896 | |||
«Марки» — перший спеціалізований філателістичний журнал Російської імперії, який видавався в Києві в 1896—1901 роках як друкований орган Московського товариства збирачів поштових марок (МОСПМ) та Київського гуртка збирачів поштових марок (з 1898). Перші номери друкувалися російською і французькою мовами, наступні — тільки російською.[1][2]
Журнал «Марки», як зазначалося на його обкладинці, являв собою «перший російський ілюстрований щомісячний журнал для любителів і збирачів поштових та інших марок». Виходив у Києві з 12 (24) березня 1896 по листопад 1901 року. Його видавцем і редактором був марочний торговець С. Д. Соломкін, а потім — Г. Я. Шульгевіч.[1][2][3]
20 березня 1896 у Москві відбулися збори МОСПМ, учасники якого вітали вихід в Києві першого номера журналу «Марки». За пропозицією відомого філателіста того часу Е. П. фон дер Бека, журналу був присвоєний статус офіційним органу МОСПМ, і він став таким вже з третього номера. Журнал відбивав діяльність Товариства, публікував протоколи його засідань, друкував серйозні статті і замітки на філателістичні теми. Крім того, в розділі «Хроніка» містилася інформація про нові іноземні та російські марки, а також про події філателістичної життя в Росії і за кордоном, про філателістичні виставки .[2]
Останнім номером журналу, опублікованими під егідою МОСПМ, став № 13 за 1897 рік.[3] З 1898 року, у зв'язку із закриттям Московського товариства, журнал виходив як органу Київської гуртка збирачів поштових марок.
У перший рік видання журнал випускався російською і французькою мовами форматом 220 × 300 мм. З 1897 року він почав виходити в половинному розмірі і вже тільки російською мовою. Періодичність видання була вкрай нерегулярною. Так, в 1898 і 1899 роках вийшло лише три номери, а в 1902 році його видання і зовсім було припинено.[2]
Крім московських і київських колекціонерів, на журнал підписувалися філателісти Санкт-Петербурга та інших міст. «Марки», поряд з іншими філателістичних періодичними виданнями і книгами, надходили в Петербурзьке товариство, що іменувалося «Російським відділом Німецького товариства філателістів у Гесніце», і зберігалися в його бібліотеці.[4]
Починаючи з листопада 2009 року Товариством філателістів «Марки Петербурга» випускається журнал під тією ж назвою, що й старе дореволюційний київське видання.[5]
- Поштовий союз (журнал, Харків)
- Поштові марки України [Архівовано 20 серпня 2012 у Wayback Machine.] Сучасні поштові марки України на www.marka.biz.ua (Перевірено 4 листопада 2010)
- ↑ а б Марки, київський журнал [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 томах (82 т. і 4 дод.). — СПб.: 1890—1907.
- ↑ а б в г Новосёлов В. А. Глава 5. Краткие вехи развития филателии. Знакомство с филателией [Архівовано 2012-01-13 у Wayback Machine.] / Мир филателии. Мир м@рок; Союз филателистов России (2008-11-06).
- ↑ а б Майоров А. Пресса для коллекционеров (краткий экскурс) // Всемирный коллекционер. — 1996. — № 3 (4). — С. 7.
- ↑ Панькина Е. В. Из истории филателистического движения в Санкт-Петербурге в конце XIX — начале XX века [Архівовано 29 січня 2009 у Wayback Machine.]. История. Общество филателистов Санкт-Петербурга.
- ↑ Журнал «Марки» [Архівовано 31 серпня 2013 у Wayback Machine.]. Марки Петербурга.
- «Марки» // Большой филателистический словарь / Н. И. Владинец, Л. И. Ильичёв, И. Я. Левитас, П. Ф. Мазур, И. Н. Меркулов, И. А. Моросанов, Ю. К. Мякота, С. А. Панасян, Ю. М. Рудников, М. Б. Слуцкий, В. А. Якобс; под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2.