Марко
 | Було запропоновано з цієї статті виділити нову: Марк (ім'я). Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково обговорити. (серпень 2022) |
| Марко | |
|---|---|
| лат. Marcus | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| Значення | «приналежний Марсу» |
| По батькові чол | Маркович |
| По батькові жін | Марківна |
| Споріднені імена | Маркел, Мартин |
| Похідні прізвища | Марченко, Марченков, Маркович, Маркевич, Марчук, Марчуков, Марків, Марчишин, Марчишинець, Марков, Маркушин, Маркушкін, Маркухін, Марк, Марко, Марконі, Маркос, Маркс |
| Інші форми | Марк |
| Іменини | 25 квітня |
| Іншими мовами: | |
англ. Mark, Marcus біл. Марк болг. Марко (Марчо) валл. Marc вірм. Մառկոս грец. Μάρκος груз. მარკოზ ісп. Marcos (Marcosito, Marquito) італ. Marco (Marchetto, Marchino, Marcolino, Marcone, Marcuccio) кат. Marc лат. Marcus латис. Marks лит. Markas нід. Mark нім. Markus, Marcus пол. Marek (Mareczek, Markusz, Maruś) порт. Marcos рос. Марк рум. Marcu серб. Марко/Marko словац. Marek словен. Marko угор. Márkus, Márk (Márki, Márkuska) фін. Markku фр. Marc хорв. Marko чеськ. Marek (Mareček, Marouš, Mařík) яп. マルコ | |
| Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
У дужках наведено зменшені форми | |
Марко́ — християнське чоловіче ім'я. Православна канонічна форма — Марк. Походить від лат. Marcus — давньоримського преномена, етимологія якого не зовсім ясна: можливо, воно пов'язане з Martius («березневий», «приналежний богу Іллі», «Іллів»), інша версія виводить його від дієслова marceo («слабую», «почуваюся в'ялим»). До української ім'я запозичене через середньогрецьке (грец. Μάρκος) і старослов'янське (староцерк.-слов. Мар(ъ)къ) посередництво[1].
Українські зменшені форми — Марочко, Маркусь, Марчик.
- Марк Туллій Цицерон (106-43 до н. е.) — давньоримський оратор.
- Марк Антоній (83-30 до н. е.) — давньоримський полководець.
- Марк Аврелій (121—180) — римський імператор.
- Марко (І ст. н. е.) — один з чотирьох євангелістів, святий. Вшанування пам'яті 25 квітня.
- Марко Поло (1254—1324) — венеційський купець і мандрівник.
- Марко Жмайло — гетьман реєстрового козацтва (1625), керівник селянсько-козацького повстання 1625 року.
- Марко Антонович — український історик і публіцист, організатор наукової праці в діаспорі.
- Марко Вовчок (справжнє ім'я Марія Олександрівна Вілінська; 1833—1907) — українська письменниця.
- Марко Кропивницький (1840-1910) — український письменник, драматург, театральний режисер і актор; творець українського професійного театру.
- Марко Черемшина (1874 - 1927) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права.
- Марко Безручко (1883-1944) — генерал-хорунжий Армії УНР, міністр військових справ уряду УНР в екзилі.
- Марко Бандера — американський бандурист.
- Марко Павлишин — австралійський літературознавець, професор i багатолітній куратор українських студій у Школі мов, культур та лінгвістики в університеті ім. Монаша в Мельбурні.
- Марко Галаневич — вокаліст етно-гурту "ДахаБраха".
- Марко Супрун — кінорежисер, ведучий ведучий StopFake ENG.
- Марко Романович — український-католицький священик, василіянин.
- Марко Семенів — київський гравер.
- Марко Собеський — представник знатного русько-польського магнатського роду, старший брат польського короля Яна III Собеського.
- Марко Терещенко — український режисер театру і кіно.
- Марко Хук — німецький боксер, колишній чемпіон WBO.
- Марко Царинник — український поет і перекладач, дослідник Голодомору й Голокосту.
- Марко Цехновіцер — мікробіолог.
- Марко Пекельний — популярний персонаж українських легенд.
- Марко — персонаж поеми Т. Г. Шевченка «Наймичка».
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.