Перейти до вмісту

Маркова Світлана Василівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Світла́на Васи́лівна Ма́ркова (нар. 22 січня 1969(19690122), станція Дунаївці, Хмельницька область) — українська історикиня, краєзнавиця, докторка історичних наук, доцентка. Від липня 2020 року директорка Інституту дослідження Голодомору[1].

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народилася 22 січня 1969 року на станції Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області

У 1984—1988 роках навчалася у Хмельницькому педагогічному училищі (м. Хмельницький), у 1988—1994 роках — на історичному факультеті Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці), де 26 квітня 2002 року захистила дисертацію «Голодомор 1932—1933 років на Поділлі» (науковий керівник Олександр Добржанський[2][3] і здобула науковий ступінь кандидата історичних наук.

У 2005 році було присвоєне вчене звання доцента. У 2010 році почала навчання у докторантурі Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, яку успішно закінчила у 2013 році.

З 2016 року — докторка історичних наук. Тема докторської дисертації «Суспільно-політичні зміни в українському селі у контексті формування комуністичної системи (1917—1933 рр.)»

Відмінниця освіти України, посвідчення (2004 рік, МОН України)

З 2020 року працює на посаді директора Інституту дослідження Голодомору при Національному музеї Голодомору-геноциду[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджена грамотою Міністерства освіти і науки України за ініціативу та наполегливість, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов'язків та вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти і науки України, а також понад 50 грамотами від голів ОДА, ОТГ (Сатанівської, Дунаївецької), директорів департаментів освіти і науки.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Авторка 160 статей, 12 монографій (одноосібних та у співавторстві); 2 розділів у Книзі пам'яті про жертви Голодомору 1932—1933 рр. в Україні (Хмельницька область). Основні результати майже 30-річних досліджень авторка презентувала у 80 доповідях і повідомленнях на наукових зібраннях в Україні та за її межами.

Однією з перших у місті Хмельницькому почала системно досліджувати передумови, перебіг та наслідки Голодомору 1932—1933 рр. на Поділлі та Хмельниччині. У 2002 р. виступила ініціатором проведення у м. Хмельницькому (на базі Хмельницького інституту МАУП) першої науково-практичної конференції «Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: історико-правові та соціально-економічні аспекти» (конференція стала щорічною), організатором та співорганізатором 15 наукових зібрань із зазначеної тематики. У 2004 р. ініціювала проведення Всеукраїнської студентської науково-теоретичної конференції «Україна у сучасному геополітичному просторі: погляд молоді» (на базі XI МАУП, конференція стала щорічною).

У 2005 р. стала ініціатором проведення міжвузівської науково-теоретичної конференції «Світ та тероризм: XXI ст.», а також авторкою та ведучою на обласному телебаченні 6 програм «В апогеї зла»  (про міжнародний тероризм; злочини комуністичного режиму тощо).

Підсумком наукових досліджень Голодомору на Хмельниччині стала видана у 2008 році монографія у співавторстві з М. Вавринчуком «Голодомор 1932—1933 років на Хмельниччині: причини і наслідки»[5].

У 2010 р. ініціювала проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «День Соборності України й уроки Української національної революції: сучасний контекст» (на базі МАУП).

У грудні 2010 року видала історико-краєзнавчу розвідку «Сатанів: історія, міфи та легенди».

У 2016 р. ініціювала проведення І Міжнародної науково-практичної конференції «Сатанів: вагоме минуле, динамічне сьогодення, впевнене майбутнє» (на базі Сатанівської ОТГ Хмельницької області), а також стала автором та ведучою програм на обласному радіо «Терра Хмельниччина» про життя старовинного подільського містечка Сатанів.  

У 2016—2017 рр. ініціювала проведення панельних дискусій: «Витоки формування та становлення громадянського суспільства в Україні: історія для сьогодення», «Насилля комуністичного та нацистського режимів в Україні. ХХ ст.», (на базі Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної роботи), а також встановлення каменів спотикання на пошану світлої пам'яті жертв Голодомору, сталінських репресій та Голокосту.

У 2017 р. долучилася до організації та проведення науково-практичної конференції «Проскурів періоду Української революції 1917—1921 рр.», на якій вперше було висвітлено незнані сторінки перебування урядів Директорії у Проскурові.

Основні публікації

[ред. | ред. код]

За останні 10 років, на основі сучасних загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, обґрунтувала концепт українського парагромадянського селянського суспільства;  комплексно висвітлила та проаналізувала процес формування і функціонування елементів парагромадянського селянського суспільства на початку XX ст. та їхній злам унаслідок політики комуністичного тоталітарного режиму тощо. Підсумком наукових досліджень згаданого періоду стали 42 статті та  одноосібна монографія «Суспільні та політичні трансформації в українському селі в контексті формування тоталітарної системи (1917—1933 рр.)». Також колективна монографія «Великий перелом» на селі. Фінал селянської революції (1929—1933 рр.)", українських дослідників С. Калінкіної, С. Корновенка, Н. Романець, до якої було включено розділ Маркової С. В. «Формування „нової людини“ як засіб одержавлення селянського соціуму».

З початком російсько-української війни у 2014 році створила громадську організацію «Асоціація вчителів суспільних і гуманітарних дисциплін Хмельниччини» з метою розбудови правової держави і громадянського суспільства, для захисту правових, соціальних, творчих інтересів, сприяння підвищенню кваліфікації вчителів суспільних і гуманітарних дисциплін через проведення круглих столів, тренінгів, конференцій, панельних дискусій та інших форм професійної взаємодії.

Праці С. В. Маркової

[ред. | ред. код]
  1. Маркова С. В. Голодомор 1932—1933 років на Поділлі. Монографія. — К.: МАУП, 2003. — 114 с.
  2. Маркова С. В. Історія України: Навчально-методичний посібник /  С. В. Маркова, В. О. Парандій. — К., 2007. — 266 с.
  3. Маркова С. В. Голодомор 1932—1933 рр. на Хмельниччині: як результат класової боротьби та соціального експериментаторства більшовиків у 20-30-х роках XX ст. / С. В. Маркова, М. П. Вавринчук  // Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Хмельницька область. Кн. 1: Науково-публіцистичне видання / Редкол. : І. К. Гавчук, І. В. Гладуняк, В. Є. Берека та ін.; наук. ред. : П. Я. Слободянюк; Український інститут національної пам'яті, Хмельницька обласна державна адміністрація. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2008.
  4. Вавринчук М. П., Маркова С. В. Голодомор 1932—1933 років на Хмельниччині: причини і наслідки / М. П. Вавринчук, С. В. Маркова. — Хмельницький, 2008. — 218 с.
  5. Маркова С. В. Суспільні та політичні трансформації в українському селі в контексті формування тоталітарної системи (1917—1933 рр.): монографія // С. В. Маркова. — Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г. — 2015. — 544 с.
  6. Маркова С. В. «Компетентнісний підхід та сучасна методологія викладання історії України в старшій школі: історико-педагогічний дискурс» (розділ) //  Післядипломна педагогічна освіта в умовах децентралізації та модернізації: регіональний аспект: монографія / За ред. В. Є. Береки. — Хмельницький ФОТ Мельник А. А., 2017. — С. 435—448.
  7. Маркова С. В., Смірнов Т. В. Сатанів: історико-культурологічні нариси. — Хмельницький, 2017. — 138 с.
  8. Маркова С. Сатанів: історія, міфи та легенди (історико-культурологічні нариси, путівник з історичного квестування).Третє видання, доповнене, виправлене. Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2018. 172 с.
  9. Маркова С. Насилля комуністичного режиму в Україні. Пролонговані наслідки і латентні складові Голодомору 1932–1933 рр. в Україні: навчально-методичний посібник. Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2019. Вип. 19. 44 с.
  10. Навчальний посібник для вчителів «Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації» / Авторський колектив: Д. Білий, В. Василенко, А. Козицький, Н. Лапчинська, К. Лук’янець, С. Маркова, В. Марочко, О. Мовчан, Н. Романець, Р. Подкур, В. Сергійчук, С. Старовойт, О. Стасюк, І. Шугальова. За заг. ред.: О. Стасюк. Відповідальна за випуск: С. Маркова. Київ: Вид-во Марка Мельника, 2021. 336 с.: іл.  
  11. Маркова С., Шугальова І. Коли той світанок настане? Проєкти «Світлого майбутнього» і «щасливого дитинства» від комуністичних творців Голодомору: монографія. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 2021. 156 с.: іл.
  12. «Насильство над цивільним населенням Хмельницької області. Документи органів держбезпеки 1941-1944» К.: Видавець В. Захаренко, 2022. 456 с.

кваліфікації

[ред. | ред. код]

Університет Данубіус (Словацька Республіка, грудень 2016 р.). «Інноваційні освітні технології: досвід Європейського Союзу».

Голова ГО «Асоціація вчителів суспільних і гуманітарних дисциплін Хмельниччини».

Авторка тренінгів: «Психолого-педагогічні та методичні аспекти підготовки учителя та учнів до ЗНО з „Історії України“»; публічного семінару: «Анатомія „бід“ українців».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про нас – Інститут Дослідження Голодомору (укр.). Процитовано 29 березня 2023.
  2. Бібліотечний каталог російських і українських дисертацій. Архів оригіналу за 20 жовтня 2008. Процитовано 6 січня 2011.
  3. Інформаційно-довідковий портал науковця[недоступне посилання з липня 2019]
  4. «Найважливішим видом соціальної пам’яті є пам’ять нації про своє минуле» — директорка Інституту дослідження Голодомору Світлана Маркова. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  5. Вавринчук М. П. Голодомор 1932—1933 років на Хмельниччині: причини і наслідки / М. П. Вавринчук, С. В. Маркова. — Хмельницький: Поліграфіст, 2008. — 217 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Баженов Лев. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. — С. 146, 240, 245, 251, 339.